Захід відбувся у рамках ХІІІ Відкритого всеукраїнського конкурсу юних баяністів-акордеоністів імені А. Білошицького, який проходив у міській Школі мистецтв, що з 1996 року носить ім’я свого видатного випускника. Коростенці та гості міста ділилися теплими спогадами про земляка, колегу і вчителя; лунали твори композитора; у виконанні місцевих поетів звучали і присвячені митцю віршовані рядки, один з яких викарбували на меморіальній дошці: «Уклін тобі, уклін, поліський наш Бояне»…

Хоча на долю митця випало коротке життя — лише 44 роки, він встиг вписати яскраву сторінку в історію вітчизняної музики. Закінчивши з відзнакою оркестровий та композиторський факультети Київської консерваторії ім. П. Чайковського, Анатолій Білошицький працював викладачем та керівником оркестру народних інструментів у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра, згодом викладав на кафедрі народних інструментів консерваторії, а в 1994 році став диригентом Національного духового оркестру України.

Доробок композитора включає як самобутні музично-художні замальовки, так і монументальні філософські музичні полотна. Одним із найвідоміших його творів є оркестрова сюїта «З глибини віків», написана в 1983 році та приурочена до 1500-річчя Києва. За цю яскраву музично-поетичну фреску Анатолія Білошицького нагородили другою премією республіканського композиторського конкурсу. Музика сюїти і досі часто супроводжує теле- та радіопередачі і документальні фільми про історичне минуле столиці. Крім того, Білошицький мав неперевершений хист аранжувальника і створив понад двадцять перекладень симфонічної музики для оркестру народних інструментів. У композитора було багато творчих задумів, та в 1994 році передчасна смерть від серцевої недостатності обірвала життя митця.

Твори Анатолія Білошицького і нині звучать у виконанні нових поколінь музикантів та продовжують хвилювати душі й серця.

Житомирська область.

Фото з сайту Коростенської міської ради.