Про це під час учорашнього засідання уряду повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Із середини листопада був запроваджений так званий карантин вихідного дня — це була альтернатива введенню в країні локдауну», — сказав він та припустив, що завдяки цьому в останній тиждень листопада було зафіксовано на 6 тисяч менше захворілих, ніж прогнозувалося, що дало змогу дещо стабілізувати ситуацію із зайнятістю ліжко-місць.
За словами прем’єра, це дає можливість скасувати карантин вихідного дня, тож поки що діятимуть обмеження, передбачені для помаранчевої зони країни. «Наразі Кабінет Міністрів напрацьовує найбільш збалансоване рішення стосовно можливого поширення або посилення карантинних обмежень. Уряд повідомить про рішення за сім днів до їх запровадження або раніше», — сказав Д. Шмигаль, додавши, що уряд провів опитування щодо оптимальних карантинних заходів серед міських голів та очільників обласних державних адміністрацій. «Голови міст обласного значення та облдержадміністрацій спільні у позиції щодо повної заборони або часткового обмеження проведення святкових ярмарків. Майже 90 відсотків опитаних міських голів підтримали повну заборону щодо проведення концертів. Водночас встановлення новорічної ялинки з низкою обмежень для відвідування підтримують майже 60 відсотків представників органів місцевого самоврядування», — поінформував він.

Прем’єр також наголосив, що окрім розроблення подальшої моделі карантину, опрацьовується низка програм з підтримки в цих умовах людей та бізнесу.  Д. Шмигаль висловив сподівання, що парламент найближчим часом ухвалить подані Президентом законопроекти.

Коментуючи ситуацію із забезпеченням лікарень киснем, прем’єр нагадав, що уряд виділив для цього 1,5 мільярда гривень. Та оскільки до кінця року залишається не так багато часу, Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє провести закупівлі та отримати поставки кисню в лікарні у термін не більше трьох місяців з моменту укладення договору за кошти 2020-го. Також уряд доповнив перелік лікарських засобів, необхідних для лікування COVID-19, зокрема й вакцинами проти коронавірусу без зазначення конкретних позицій, та звільнив такі лікарські засоби, що ввозяться на територію України, від сплати ПДВ. «Це стосується всіх потенційних вакцин», — сказав  Д. Шмигаль.

Коментуючи підготовлений до другого читання проект бюджету на 2021 рік, прем’єр наголосив, що медична галузь отримає рекордні 161 млрд гривень, що на 30 млрд гривень більше, ніж 2020-го.

Водночас міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу зазначив, що в поданому на друге читання проекті бюджету для медицини передбачено значно менше коштів, ніж потрібно, тому залишається сподіватися на відповідальність та совість народних депутатів. «Ми порахували, що на фінансування медицини потрібно 296 мільярдів гривень», — сказав він, підкресливши, що йдеться не про розкіш, а про те, щоб забезпечити надання людям необхідної медичної допомоги.

Уряд схвалив розпорядження щодо залучення 100 млн євро позики від Європейського інвестиційного банку для реалізації проекту «Східна Україна: возз’єднання, відновлення та відродження» та про підписання меморандуму зі Швейцарією щодо реалізації проекту «Створення бюджетного апарату штучної вентиляції легень у відповідь на виклики СОVID-19».
Кабінет Міністрів підтримав та подасть до Верховної Ради низку законопроектів. Зокрема, відповідно до законопроекту про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів та порядку подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ або подання такої звітності у неповному обсязі пропонується карати штрафом від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів.

Змінами до Податкового кодексу України пропонується визначити особливості утворення, діяльності та ліквідації сільськогосподарських кооперативів, а також скасовується поділ на виробничі та обслуговуючі кооперативи. Натомість запроваджується єдина організаційно-правова форма — сільськогосподарський кооператив, — який діятиме з метою чи без мети отримання прибутку.

Також підтримано законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за вчинення опору та втручання в діяльність державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, працівника служби державної охорони природно-заповідного фонду України під час виконання ними службових обов’язків). Залежно від тяжкості правопорушення передбачається запровадження штрафу від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту від трьох до шести місяців чи позбавлення волі строком до трьох років.

Законопроектом про внесення змін до Закону «Про землеустрій» пропонується уніфікувати деякі види документації із землеустрою та провести дерегуляцію сфери розроблення такої документації.