Змальовувати тих, хто став символом незламності українського духу, почала на Майдані у 2013—2014 роках, потім з мольбертом і пензлями їздила на передову, у військові шпиталі — до Авдіївки, Волновахи, Бахмута. У рамках унікального мистецького проекту художниця створила майже 500 портретів учасників Революції Гідності і Героїв Небесної Сотні, «кіборгів», добровольців, військових різних підрозділів та військових медиків.
Одну зі своїх робіт Марина Соченко присвятила депутату Горлівської міської ради Володимиру Рибаку (на знімку), якого проросійські найманці закатували за намагання повернути український прапор на будівлю міськради.
17 квітня 2014 року, коли бойовики захоплювали у Горлівці адміністративні будівлі, вони повсюди вивішували російські триколори і прапори «ДНР». Володимир Рибак вирішив зняти полотнище окупантів, а на законне місце повернути синьо-жовте знамено. Він був один, а навколо — юрба озброєних російських диверсантів і «ополченців». Відчайдуха схопили, скрутили руки, кинули у машину і відвезли у сусідній Слов’янськ до захопленої будівлі СБУ... Більше дружина й донька живим його не бачили.
Тіло 42-річного Володимира Рибака зі слідами страшних катувань знайшли 19 квітня неподалік Слов’янська. «Катували жахливо. Краще ці фото нікому не бачити. Це робили не люди, а звірі. Палили вогнем, різали ножами», — писав журналіст Юрій Бутусов.
Поряд виявили і тіло зниклого 19-річного студента Київської політехніки Юрія Поправки, який із друзями приїхав на захоплену бойовиками територію. За свідченням полоненого, що був у камері разом з Юрком та вижив, хлопця катували за відмову розмовляти російською мовою та збрехати, що ходить до церкви Московського патріархату. Причина смерті обох загиблих, за повідомленням прес-служби МВС, «комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих». Пізніше СБУ оприлюднила аудіозапис, де представник ГРУ ЗС Росії наказує «нейтралізувати» депутата Рибака.
24 квітня Володимира Рибака поховали у Горлівці. Того ж дня в районі Слов’янська зникли ще три особи — підприємці Тимофій Мураховський, Сергій Аликін, Андрій Губа, які їхали у напрямку Харкова. Сигнали їхніх телефонів востаннє зафіксували біля будівлі СБУ у Слов’янську.
18 вересня Президент Петро Порошенко розповів про героїчний вчинок Володимира Рибака, що став на захист державного прапора, у Конгресі США. «Американські конгресмени були шоковані жорстокістю бойовиків», — повідомляли американські видання. Звіряче вбивство російськими бойовиками депутата вплинуло на позиції ЄС і США на користь України.
У 2015 році Володимиру Рибаку Президент посмертно присвоїв звання Героя України. На честь патріота у Слов’янську встановлено меморіальну дошку. Його фото — серед фотографій Героїв Небесної Сотні на київському Майдані.
— У кожної нації є свої символи — герб, прапор, гімн. Поки є ці символи — є нація і держава, — каже Марина Соченко. — За них віддали своє життя тисячі Героїв — і на Майдані, і на Донбасі, де сьомий рік триває російсько-українська війна. Весь час чую, що треба припинити війну. Питання — як? Хіба ми напали й окупували Росію? Ми ведемо оборонну війну. І як тільки ми припинимо це робити, ці «мышебратья» кинуться сюди, наплюють на наші прапори і дорогі нам могили, розриють бульдозером і закатають в асфальт, як вони вже це робили (досі не можемо знайти, де саме на Аскольдовій могилі поховані Герої Крут, а де могили наших гетьманів), і зростять наших дітей яничарами і павликами морозовими. Це буде національним самогубством і кінцем держави Україна. Все, що нам треба, це підтримувати всією країною нашу армію, шанувати добровольців і носити на руках поранених. І головне — не підтримувати нічим окупанта, нехай земля горить у нього під ногами! Все інше — то крутійство і колаборанство, які призведуть до поразки. Слава Україні!
Фото надано Мариною Соченко.
