Директора Пиріжківської середньої школи Малинського району, старшого вчителя Олександра КАБАЛЮКА (на знімку) знаю давно. Односельці шанують його за врівноваженість і справжню батьківську мудрість.

«Не можу спокійно спати, коли знаю, що в школі щось потрібно пофарбувати чи доробити. І навпаки — отримую душевну насолоду, коли заходжу в школу, а вона охайно прибрана й готова зустрічати дітей та батьків, — ділиться Олександр Іванович. — Минулий рік був знаковим для мене і моєї родини. Виповнилося 30 років відтоді, як я після закінчення біофаку Житомирського педінституту імені Івана Франка переступив поріг Пиріжківської школи, а також 25 літ — як очолив її».

До речі, щороку випускники цього закладу вступають на державне навчання у столичні виші. Значить, не марно передає знання й уміння своїм вихованцям 21 педагог цієї школи!

Свій вільний час Олександр Іванович присвячує улюбленому заняттю — пасіці. Захопився цим приблизно десять років тому. Вулики для 12 бджолосімей збудував сам. У середньому отримує по два відра меду. Щоправда, цьогоріч медозбір був менший.

Здається, обійстя Кабалюків огортає дивний спокій. Скрізь стоять вулики, у спеціальному вагончику — медогонки та інше приладдя. Сам господар у бджолярських обладунках нагадує дослідника якоїсь дивовижної лабораторії. Зрештою, так і є: пасіка — це наймудріша природна скарбниця зі своїми законами і гармонією. Бджоляр тут — лише помічник, диригент складного оркестру, —стверджує Олександр Іванович.

Господар — щирий, відкритий чоловік: що знає й уміє сам, того навчає й інших. А ще підбадьорює: все вдасться, каже, якщо взятися з душею та любов’ю. І, що дуже важливо, навчає ділитися з людьми: і медом, і квасом, і добром та приязню.

Побудував будиночок, де час від часу лікується вся його родина.

«Апітерапія (вуликотерапія) — це медичне використання бджолиних продуктів: меду, перги, воску, прополісу, маточного молочка та бджолиної отрути, — розповів Олександр Іванович. — Допомагає при багатьох хворобах нервової системи, ендокринних захворюваннях».

Захоплення батька поділяють і його діти: син Іван, доньки Оксана та Анастасія. А також дружина Любов Іванівна, до речі, вона теж педагог за освітою.

А ще Олександр Іванович — один з активних учасників відомого в області фольклорно-етнографічного ансамблю «Джерело». У вільний час часто бере до рук гітару, баян — і лунає мелодійна пісня.

Начальник відділу освіти Малинської РДА Віталій Коробейник зазначив, що Олександр Іванович справді заслуговує на повагу завдяки працелюбності, професіоналізму, доброті та людяності.

...Сонце поволі опускалося за обрій, а на подвір’ї Кабалюків кипіла робота: діти носили до копця картоплю, а господар порався біля бджіл. Він переконаний, що ці комахи не люблять злих людей і не чіпають добрих. Не сприймають чорного одягу, а може, й чорної душі...

Житомирська область.

Фото автора.