Усі виручені від продажу наших книжок кошти вирішили передати 16-річній Аніті Білей. Тоді у «Кобзарі» за відведену годину продали лише 10 книжок. А далі люди зі щирим серцем самі телефонували, переказували кошти, купували видання, щоб допомогти дівчині.
Кілька років тому біля 15-ї ужгородської школи Аніту травмувало дерево. Міські комунальники, які спилювали дерева, за словами неньки, замість того, щоб рятувати прибиту гіллям дівчинку... повтікали. Якби ж вони одразу взялися допомогти — не було б таких страшних наслідків...
І саме 14 грудня, коли в «Кобзарі» для дівчинки збиралися кошти, їй виповнилося 16 літ! Ми цього не знали. Але й це ще не всі дива. Назбиравши 7250 гривень, зателефонували її неньці Оксані й спитали, де можна передати їм такий потрібний конверт. І виявилося, що вони винаймають квартиру в сусідньому від нашого будинку! Буквально вікна у вікна.
Але й це не кінець дивам. Коли ми всією сім’єю вечірньої пори завітали до їхнього маленького двокімнатного помешкання на першому поверсі, нас чекала ще одна приємна несподіванка: ми застали дівчину за мольбертом. Переглянули її роботи — і були вражені майстерністю юної художниці. Виявилося, що Аніта вступила в Ужгородський коледж мистецтв.
А тим часом ненька з болем розповідала, що вони щойно повернулися з Києва після 31-ї операції... Розказала і про свою боротьбу за здоров’я донечки. І про квартиру, яку їм виділили на 5-му поверсі в будинку без ліфта. І про голісінькі стіни в ній. Тут дитину лікувати нічим, не те щоб ремонт робити. І як узагалі дівчинці підніматися на той поверх?..
Аніта та Оксана Білей і ми щиро-прещиро дякуємо всім небайдужим, які сердечно долучилися до благодійної справи. Адже чужого горя не буває... Для тих, хто також має змогу і хоче допомогти родині Білей, повідомляю номер банківської карти Оксани: 4149499121185274 на лікування Аніти.
Андрій Дурунда, член НСПУ.
Ужгород.
Фото надано автором.
