Володимира Біленка (праворуч) в його рідному Музеї лікарських рослин вітає Анатолій Пономаренко.

Як господарник і вчений він багато зробив для розвитку лікарсько-рослинної галузі. Днями вчений приймає численні вітання з нагоди ювілею. Редакція «Голосу України» приєднується до щирих побажань і віншує свого постійного автора. З роси та води вам, друже! Снаги, здоров’я та всіляких гараздів!

Народився Володимир Біленко 1941-го в древньому Львові. Дитинство промайнуло в селі Тарасівка, що на Кіровоградщині. Саме тут зацікавився хлопець лікарським рослинництвом — ним досконало володіла його рідна тітка, яка лікувала односельців. Бажання глибше пізнати світ лікарських рослин, їх вирощування і використання привело допитливого юнака на факультет агрохімії та ґрунтознавства Української сільськогосподарської академії, яку він успішно закінчив у 1968 році.

Як у калейдоскопі, промайнули роки виробничої діяльності на посаді ґрунтознавця в українській комплексній експедиції «Укрліспроект», працював агрохіміком у радгоспі «Пуща-Водиця», агрономом у радгоспі «Совки» Київської області, державним інспектором із заготівлі і якості сільськогосподарської продукції у Києво-Святошинському райвиконкомі столичної області.

Призначення на посаду директора об’єднання «Укрмак» стало новим якісним щаблем у біографії Володимира Біленка. І хоч саме тоді, за сумною іронією долі, на державному рівні заборонили вирощування маку, Володимир Гаврилович вніс пропозицію у Міністерство сільського господарства України створити відділ з вирощування і заготівлі лікарських рослин, який сам і очолював півтора року.

Згодом герой нашої розповіді стає генеральним директором державного консорціуму «Укрфітотерапія». Той як раз спеціалізується на вирощуванні лікарських рослин і забезпеченні сировиною хімфармпідприємств для широкого впровадження в медичну практику лікування населення лікарськими засобами, виготовленими з субстанцій рослинного походження.

Тоді в складі організації було 14 спеціалізованих радгоспів з вирощування лікарських рослин, дві науково-дослідні станції і 10 дочірніх підприємств із заготівлі дикоростучих видів лікарських рослин. За майже 15 років, упродовж яких Володимир Біленко очолював консорціум, перелік культивованих підприємствами лікарських рослин значно зріс і нараховував майже 40 видів. Медичні засоби, виготовлені з них, можна було придбати в усіх аптеках України.

Таке унікальне об’єднання було лише в нашій державі. Його як постачальника лікарської сировини добре знали не лише вітчизняні фармацевти, а й у Білорусі, Молдові, Литві, Польщі, Македонії, Німеччині, Франції.

Вагомим досягненням Володимира Гавриловича стало введення в культуру в 1992 році надзвичайно цілющої рослини — ехінацеї пурпурової, з якої нині українська фармацевтична промисловість виготовляє 10 різних препаратів.

У галузі лікарського рослинництва Володимир Біленко активно співпрацював з Інститутом фармакології і токсикології Академії медичних наук України.

У 2004-м році він повертається до рідної сільськогосподарської академії, яка тепер відома як Національний університет біоресурсів та природокористування. Тут створює дослідне поле і Музей лікарських рослин, яких, до речі, в світі всього чотири (!).

У музеї можна ознайомитися з технологією вирощування лікарських рослин. Особлива увага — господарствам, де вони вирощуються, та хімфармпідприємствам, які використовують цю сировину для виготовлення лікарських засобів. Водночас демонструються експонати безалкогольних оздоровчо-профілактичних напоїв і бальзамів з додаванням екстрактів із лікарської сировини.

Разом із колективом кафедри ботаніки Володимир Біленко заклав Ботанічний сад, у якому понад 200 видів лікарських рослин. Це дало змогу вченим займатися інтродукційною роботою із уведення в культуру перспективних лікарських рослин, а студентам — готувати бакалаврські й магістерські роботи.

Володимир Біленко має вагомий науковий доробок. Він — у співавторстві — працював над довідником з технології вирощування та використання лікарських рослин у медичній практиці, посібником «Вирощування лікарських рослин та використання їх у медичній і ветеринарній практиці». Йому належать численні статті з лікарського рослинництва. Знаний серед читачів і як автор цікавих публікацій у центральних періодичних виданнях України.

Загальний трудовий стаж Володимира Гавриловича понад 55 років! Із них 36 — присвятив він сфері лікарського рослинництва, досяг вагомих здобутків, за що удостоєний почесного звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

Провідний фахівець у галузі лікарського рослинництва, людина з широким світоглядом і масштабним мисленням, Володимир Біленко набув заслуженої шани серед науковців, викладачів і студентів рідного університету, де продовжує трудитися.

Вл. інф.