Наприкінці 2020 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський повідомив про завершення погоджень між міністерствами та відомствами щодо проекту створення національного природного парку «Холодний Яр», що на Черкащині. Тисячі захисників природи, науковці, екологи, історики, журналісти, які впродовж кількох десятиліть боролися за збереження дивовижного українського феномену, з нетерпінням чекають останнього підпису під історичним документом про створення національного парку «Холодний Яр». Його має поставити Президент України Володимир Зеленський.

У ТОП-5, де весна «вибухає»

Суцільні килими з ніжних білих підсніжників, рясту, пролісків, сон-трави, фіалок, конвалії, жовтих тюльпанів, зеленої черемші, — до Холодого Яру їдуть не лише для того, щоб побачити буяння первозданної краси. Тут надихаються історією, тут ходять шляхами і стежками козаків і гайдамаків, повстанців-селян і незламних борців за Українську Народну Республіку. Холодний Яр стабільно входить до тих чи інших всеукраїнських тематичних рейтингів. Наприклад, він потрапляв до ТОП-5 місць України, де «весна вибухає» (на знімку).

«Холодний Яр — особливе явище на Черкащині. Тут гармонійно поєднано унікальні природні ландшафти, рідкісні цінні види рослин та тварин, історико-культурні пам’ятки національного значення. На одній невеликій території ми маємо мега-зібрання елементів, що розповідають про багатовікову історію України, про запеклу боротьбу українців за свою волю. Перспективно Холодний Яр — один з найпотужніших магнітів для розвитку внутрішнього туризму, відродження історичної свідомості, виховання молоді у дусі патріотизму, — переконана дослідниця легендарного урочища, еколог Ольга Галушко.

На території холодноярського лісу розташована пам’ятка археології міжнародного значення — Мотронинське скіфське городище VІІ—ІV століття до нашої ери, Свято-Троїцька церква Мотронинського монастиря, пам’ятки та меморіальні знаки, пов’язані з національно-визвольними змаганнями українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького та Максима Залізняка, з повстанням холодноярців проти московської окупації, з боротьбою місцевого населення проти нацистських загарбників.

Приваблюють туристів ботанічні пам’ятки, серед яких почесне місце посідає одне з найстаріших дерев України — тисячолітній велет-дуб, названий у народі іменем Максима Залізняка (на знімку). Не залишають байдужими гідрологічні родзинки — джерела та струмки з чистою цілющою водою, лікарські трави.

Але, як розповідають фахівці, частину червонокнижних видів рослин, зареєстрованих в урочищі у 1970-х роках, на жаль, уже не знайти. Ось чому останні десять років на охорону рідкісних ареалів підсніжника складчастого виїжджають навесні екологічні патрулі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (на знімку). Чи потрібно було б студентам-волонтерам цілодобово чатувати, якби унікальні лісові території входили до національного парку? Питання, звісно, риторичне.

Статус стане поштовхом до розвитку краю

За словами міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, площа з цінними лісовими комплексами та історико-археологічними пам’ятками становитиме майже сім тисяч гектарів й охопить частину територій колишніх Чигиринського та Кам’янського районів.

З лісівниками, які довго заперечували саму ідею природного парку у Холодному Яру, вдалося домовитися «методом особистого спілкування». Про це говорив діючий на той час голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук, який доклав чимало зусиль до узгодження оптимального проекту національного парку.

Сергій Сергійчук зауважував на запитання лісгоспів, де можна рубати дерева, що будуть і буферні зони навколо парку, де лісівники можуть вести господарську діяльність. Навколо також можна розвивати туристичну діяльність, будувати ресторани, мотелі тощо.

— Навколо парку — будь ласка. Але всередині території жодних готелів чи котеджів не буде. Це необхідно для збереження природи, бо ці території — наша історія, яка на покоління. Це серце країни, символ національної гордості, які треба берегти як зіницю ока, — зазначав тодішній голова ОДА.

Водночас він нагадав, який довгий шлях довелося здолати борцям за створення об’єкта охорони природи.

Боротьба за збереження унікального природного феномену, яким є лісове урочище Холодний Яр, точилася ще з сімдесятих років минулого століття. Провідні вчені закликали державні інституції взяти під охорону природні урочища Холодного Яру, вікові деревостани, серед яких і тисячолітній патріарх українських лісів — дуб Максима Залізняка. На жаль, ті заклики не знайшли підтримки в уряду, зазначала у своїх публікаціях журналістка Лідія Титаренко.

Уже в нинішньому столітті роботи зі створення в Холодному Яру національного природного парку активізувалися з 2014 року. За задумом ініціаторів, утворення цього об’єкта унеможливить, зокрема, «варварську вирубку лісу», знищення рідкісної флори і фауни.

Наполягаючи на створенні в Холодному Яру охоронюваної території, активісти та екологи посилалися на історичне значення цього краю та на той факт, що в Україні, порівняно з європейськими державами, площа заповідних територій у рази менша. Окрім того, зазначали: парк матиме за мету збереження природи та надання поштовху для розвитку історичних земель Холодноярщини.

— Місцевих жителів лякали, що загородять парканом ліс і ніхто туди не ходитиме. Це не так! Національний природній парк — державна установа. Керуватиме ним екологічне міністерство, і тому землі не буде комусь віддано чи огороджено бар’єрами. Установа фінансуватиметься з державного бюджету, і щороку з держфонду виділятимуться кошти на функціонування самого парку. Там може працювати 60—70 осіб. І це будуть не лише охоронці території, а й науковці. Тобто після навчання в Черкасах чи Києві молодий фахівець зможе повернутися додому в село і там працювати, — наголошував аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.

У національному парку виділять такі зони: заповідну, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарську. Законом чітко прописано, де і що дозволяється робити. Наприклад, у відповідній зоні дозволяється побудувати офісне приміщення установи.

Долучаємося до Смарагдової мережі

— Для лісівників скрізь, де ростуть дерева, — це ліс. Тобто, якщо проведуть суцільну рубку, потім насадять якісь культури в рядок, то скажуть, що це все одно ліс. А для природи це вже не ліс. Тобто треба, щоб пройшло сотні років, щоб відновилося те біорізноманіття, яке було, — переконаний науковець Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк. — Ми не дотягуємо до європейських норм — частка земель природно-заповідного фонду більшості країн Європи становить від 10 до 25 відсотків. В Україні загалом цей показник — 6,3 відсотка, а по Черкаській області — лише 3,3! І це в краї, якому природа подарувала всі свої багатства. У нас є ліси, гаї, діброви, степи, гори, річки, болота, острови, озера. Є навіть дивовижні каньйони.

Як каже експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник, якщо говорити про ліс, то в Європі і у нас він ділиться на різні категорії заповідності, тож говорити, що у нас набагато гірша ситуація, ніж в європейських країнах, не доводиться. Наприклад, у нас частина лісів охороняється в рамках нацпарків, заповідників, проте є частина лісів, які не вважаються заповідними, але оберігаються, бо є історико-культурними. Є охоронні зони, наприклад, особливо захисні лісові ділянки, які теж мають низку обмежень на рубку. Але, з другого боку, в Європі діє Смарагдова мережа, яка накладає обмеження на вирубку, хоч ця територія і не вважається заповідною в класичному розумінні. Чудово, що до цієї системи охорони дикої флори та фауни долучилася з 2016 року й наша країна.

— Вважаю, що створення будь-якої заповідної території, — це шлях вперед. Це той інструмент, який дає змогу обмежити вирубку. Бо до того, як створюється, наприклад, національний парк, там господарює лісгосп. А вже коли виокремлюється якась заповідна територія, то там вирубка фільтрується через науково-технічну раду. На її засіданні й розглядають доцільність вирубок. Інше важливе питання нацпарку — бюджетне фінансування. І тут люди вже не залежать від заготівлі та реалізації лісу. Окрім того, більшість національних парків керуються через міністерство, тож, хоч це не панацея, але краще, — ділиться Єгор Гриник.

Науковці, екологи, експерти, численна природоохоронна громадськість з нетерпінням чекають рішення найвищого керівництва держави про створення національного природного парку «Холодний Яр».

— Віримо, нам не соромно буде дивитись в очі нашим дітям. Створення парку дасть змогу зберегти не тільки дивовижну перлину Черкащини, а й фантастичне місце сили, історико-культурний духовний центр всієї України», — переконаний Максим Гаврилюк.

Факт

Частка природно-заповідного фонду Черкаської області від загальної площі становить 3,3 відсотка. Це 562 об’єкти, які займають майже 75 тис. га. З них: 22 — загальнодержавного та 540 — місцевого значення.

Фото Лідії ЛІСОВОЇ.