Майже п’ять тисяч осіб змушені або платити по 150 гривень за куб привізної води, або збирати дощову.

Кілька років тому влада неначебто перейнялася їхніми проблемами. Коштом обласного бюджету побудували в Нікопольському районі два водогони: магістральний у Першотравенській громаді та підвідний у Червоногригорівській. Також з’явилися насосна станція, резервуари й десяток водонапірних веж. На тому все і зупинилося. Місцева влада на баланс у комунальну власність об’єкти не взяла й розвідні мережі у будинки не провела.

«Привізна питна дуже дорога. А в дочки четверо діток. Тому коли дощик — збираємо в діжки та баклажки», — каже жителька Дмитрівки Ірина Корягіна.

Щоб підключити Першотравенськ до Нікопольського водогону, необхідно запустити побудовані насоси й резервуар, якими ніхто не користувався. Тому спочатку їх слід технічно обстежити — знову ж за рахунок громади.

Також можна задіяти й Нікопольський водгосп, який бере воду з Каховського водосховища. У цьому разі для її очищення до якості питної потрібно побудувати локальні очисні споруди. А також прокласти двокілометровий трубопровід до раніше побудованої магістралі, щоб живити Борисівку, Дмитрівку та Новоіванівку.

Нині департаменту ЖКГ ОДА доручено розробити різні технічні рішення і підготувати кілька варіантів проектів із забезпечення людей питною водою. Рішення про фінансування повинні прийняти обласні депутати.