Серед стипендіатів — юний поет, учень Житомирського ліцею № 25 Богдан Бойко (на знімку). Чотирнадцятилітній дев’ятикласник — наймолодший серед відзначених главою держави літераторів.

Уже цьогоріч вийшла у світ третя збірка віршів Богдана «Поетична інверсія» (житомирське видавництво «Полісся»). Тут понад 200 нових творів юного літератора. Поетичний світ хлопця, який тільки відкриває двері в доросле життя, сповнений небайдужості до всього, що його оточує, — радісного і сумного. «Маючи надзвичайно чутливу душу і добре серце, Богдан прагне відгукнутися на будь-яку подію, будь-яке явище. В його арсеналі є найгучніша зброя — слово, яке він намагається майстерно вплести в канву своїх почуттів і виливати їх на папері», — йдеться у передмові. При знайомстві зі збіркою «Поетична інверсія» вражає філософський підхід до життєвих ситуацій, які вриваються бурхливим потоком у юначий світ. Перше кохання, тривога за свій край і його майбутнє, бажання змінити світ, що завжди властиво юності... Це й народжує образні рядки: «Земле рідна, я серцем чую, як вливається сила твоя»; «Через всі смартфони й телефони чую стукіт серця я живий»; «Часто наші думки бунтують, ніби хмари перед дощем»; «Докладаю зусилля для того, щоб слово сказати своє»...

На початку життя, коли тільки вирушаєш у самостійну дорогу, коли не знаєш, як пише Богдан, «далеко чи близько доведеться іти», хочеться охопити все — і Космос, і Землю, душу переповнюють бажання і мрії. «Більше сонця, води і неба!» — прагне юне серце, якому «усміхається світ».

Особливо зворушують поезії, присвячені Україні, любові до рідного краю, чиї проблеми й труднощі хвилюють хлопця: «В молитві просим край наш врятувать від бід, що нас навколо обступили. Де ж той герой, що так безжурно спить? Невже біду ніхто і не зупинить?». Читаючи такі рядки, починаєш вірити: саме юне покоління може виплекати цього героя, знайти вихід із ситуації, в яку ми потрапили. Хочеться сподіватися на це... Збірка «Поетична інверсія» — голос покоління, яке вже вступає в силу і, вочевидь, таки змінить майбутнє.

Житомир.

Фото з архіву Богдана Бойка.