Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані Єдиного реєстру боржників. В результаті з українців-боржників у судовому порядку стягують заборгованість.

Зазначається, що торік відкрито понад 342 тисячі проваджень стосовно співвітчизників, які не сплатили комунальні послуги. Це наполовину більше, ніж у 2019-му: приблизно 227 тисяч проваджень. Підприємства, яким найбільше заборгували громадяни, — постачальники опалення та води.

У повідомленні сказано, що особа визнається боржником з оплати комунальних послуг у судовому порядку. І тут — увага! Щодо комуналки передбачено спрощене провадження. Якщо боржник не виконує вирок суду, він потрапляє до реєстру боржників. Це стандартна процедура, яку використовують будь-які стягувачі: комунальні установи, банки, колектори.
Українцю, який потрапив до Єдиного реєстру боржників, можуть заблокувати банківські рахунки, вилучити його майно, а також обмежити виїзд за кордон. Найнеприємніше у такій ситуації, що так зване спрощене провадження відбувається без участі сторін, тому про рішення суду можна дізнатися занадто пізно.

Тим часом в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) переконані, що влада сама провокує кризу неплатежів у комунальній сфері, адже механізм формування тарифів в Україні відірваний від реальних доходів більшості українців.

Це порушує базові закони економіки. Відтак є максимально некоректним порівняння тарифів в Україні і ЄС без відповідного порівняння прибутків громадян.

В УСПП прокоментували нещодавню заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що українські тарифи на централізоване водопостачання є одними із найнижчих в Європі. «Середня заробітна плата в Україні — 414 євро, в Фінляндії, Франції — в межах 3—3,5 тис. євро, в Німеччині традиційно більше — 4,2 тис., Литві — 1,38 тис., Польщі — 1,2 тис. тощо. На цьому тлі порівнювати тарифи на житлово-комунальні послуги, не враховуючи доходи громадян, просто смішно. З урахуванням платоспроможності навантаження на бюджет українця навпаки — більше. Бо на комірне та продукти харчування витрачається більше 63% зарплати. При цьому вже не йдеться, що платіжка в 2,5 тисячі за однокімнатну квартиру і 3,6 тисячі — за двокімнатну при мінімальній зарплаті в 6 тисяч гривень — це 50—60% всього прибутку», — кажуть в УСПП.

Темпи зростання цін і тарифів не повинні перевищувати зростання реальних доходів, платоспроможності громадян. Ця викривлена політика провокує зростання боргів за комунальні послуги.

Що потрібно зробити? Задіяти Антимонопольний комітет включно з НКРЕКП. Врахувати всі вищезазначені фактори та скоригувати тарифи з огляду на реальну платоспроможність населення і становище виробничих підприємств.

Насамкінець — інформація від Держстату про заробітну плату українців. Середня номінальна заробітна плата в січні цього року порівняно з груднем минулого зменшилася на 13,0% і становила 12 337 грн, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6 000 грн). Зменшення нарахувань у січні до попереднього місяця — щорічна тенденція, кажуть у статистичному відомстві, обумовлена грудневими доплатами — премії, компенсації за невикористану відпустку тощо. Реальна заробітна плата порівняно з груднем 2020-го зменшилася на 14,1%, а відносно січня 2020-го збільшилася на 8,3%.

Підсумовував Віктор БОНДАР.