На знімку: Любов і Григорій Грінченки.
Оперезали її мальвами і трояндами. Опанували мистецтво городництва. А головне — стали в Суслах своїми.
Незважаючи на те, що молоді й зрілі роки були заповнені працею, Грінченки не потопали в клопотах буднів, а прагнули осмислювати їх і навіть записували свої враження та життєві висновки. А як виповнилося кожному з подружжя по вісімдесят, вирішили, що вже мають право поділитися своїм досвідом з людьми. І за останні п’ять років народилося у них три книжки. Писали їх, не претендуючи на письменство, а лише заради користі, зі сподіваннями на читача, який віритиме в їхню щирість.
Серед багатьох варіантів назви недавньої книжки вирізнялася пропозиція Григорія Миколайовича — світло любові. Та все ж точнішим видався остаточний вибір — «Мудрість любові».
Яке чудове світло зазвичай випромінюють молодята в день свого одруження! А чи багато з них змогли зберегти його у клубку життєвих труднощів? У Грінченків їх було, можливо, навіть більше, ніж у інших, — довелося випростуватися самостійно, часто переїздити, долати хвороби дітей, виходити з гідністю з багатьох труднощів — неминучих, якщо щодень працюєш з людьми. І тільки мудрість обох половинок подружжя допомогає їм проносити родинне світло вже понад 64 роки, жити не тільки у злагоді, а в Любові. Про неї багато у їхніх книжках...
Проте хіба може пара педагогів міряти світ лише власною долею? Пережите вони згадують та аналізують без гніву й образ — прожили так, як народ прожив. У відображеному ними повноводому плині подій переплітаються і сьогоднішні проблеми, і спогади про минуле. Грінченки тому й пишуть, що прагнуть віддати свій досвід, свої висновки, свою мудрість у майбутнє — щоб зорієнтувати наступників. І нехай не обманюється молодь: мовляв, її світ зовсім інший, — основи життя незмінні.
У професійній дяльності спеціальністю Любові Костянтинівни була математика. За аналогією її творчість можна означити як віршовані формули життя. Вона пише вільним віршем. Але треба чути, як вона читає написане!
У Григорія Миколайовича більше прозових творів, хоча один із віршів став гімном школи, в якій він навчався. Та особливо проймає простота його філософських етюдів.
Грінченки у своїх книжках відкрили душі перед читачем навстіж. У цьому цінність цих творів, їхня магія...
Знову й знову задумуєшся над феноменом цього подружжя. Не піддалися вони полону зовнішніх благ, а зберегли глибинні цінності. Невже найбільший секрет такий «простий»?
Кожен із них — на екваторі дев’ятого десятка, а скільки в них світла, енергії й оптимізму! Крім щоденних домашніх справ, непосидючий чоловік майструє, дружина зайнята рукоділлям. Записали на сучасні носії 129 народних пісень. Співають, активно спілкуються: щораз на свята отримують майже сотню привітань. У їхню теплу оселю люблять приїжджати діти, внуки, правнуки, друзі. Активні у громадській роботі. І все це ще й осмислюють, записують думки і враження, звіряючись один із одним — у любові та радості життя.
Житомирська область.
