Швидка течія Західного Бугу біля села Забужжя швидко руйнує правий український берег річки. На фото проглядається і колія від старої дороги, наполовину змитої примхливою річкою.
Однак це не повинно дуже радувати. Адже швидка течія Бугу підмиває його високий правий берег. Оскільки річка прикордонна, то це призводить до відторгнення певних території України. Проблема досить серйозна: кордон між Україною і Польщею, довжина якого в межах Волинської області становить понад 200 кілометрів, йде по середині течії річки. Спостереженнями визначено 52 ділянки, де підмивається наш правий берег. Вони не суцільні, а окремі, їхня загальна довжина — 24,5 кілометра.
— До 2020 року на ці роботи виділялися кошти за програмою «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь», яка функціонує у Державному агентстві водних ресурсів України, — розповідає виконувач обов’язків начальника регіонального офісу водних ресурсів Ростислав Кравчук. — У 2020-му Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 232-ІХ, де було сказано, що Міністерство закордонних справ і Державна прикордонна служба повинні розробити державну програму щодо укріплення берегів на прикордонних річках Західний Буг, Тиса, Десна, Дніпро, Дунай від розмиву. Але для того, щоб провести там берегоукріплюючі роботи, необхідно відвести землю у власність. Тому цим законом передбачалося, що по кордону 30—50 метрів берега має бути відведено в постійне користування прикордонної служби. У нас поки що зроблено три ділянки завдовжки 1780 метрів. Це в районі Забузької насосної станції, поблизу сіл Адамчуки і Кошари. Була розроблена проектна документація ще на одну ділянку, але на сьогодні вона вже застаріла, бо тривалий час кошти не виділялися, ціни змінилися і нині є вже нові технології та вимоги до того, як розпочинати виготовлення проектної документації. Укріплення берегів річок дорога справа. Приблизно 20 мільйонів гривень йде на кілометр. Є вже вдвічі дешевші технології, тому варто застосовувати їх. Найбільший розмив відбувається поблизу Новоугрузька, Адамчуків і Забужжя. Інформацію про ці ділянки ми передали через Агентство водних ресурсів України Держприкордонслужбі. Параметри їх уточнюватимуться проектною документацією.
18 березня разом з в. о. начальника регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростиславом Кравчуком і заступником рівненського сільського голови Володимиром Хоміком ми побували на одній із таких ділянок, що біля села Забужжя. Від липня 2010 року, коли був тут уперше, Західний Буг проковтнув щонайменше 15 метрів українського берега. Ґрунтова дорога, якою користуються прикордонники, проходить по самому краю урвища і може будь-якої миті обвалитися.
Як розповів Володимир Хомік, якщо нічого не робити, то річка зможе підібратися і до розташованого неподалік сільського кладовища.
Не краща ситуація і біля села Новоугрузьке. Там вода підмиває зарослий соснами берег. Дерева падають у річку, створюючи нові перешкоди і прискорюючи процес розмиву. І таких ділянок на кордоні — понад півсотні. Отже, якщо ми не хочемо втрачати територію України, то повинні негайно розпочати роботи з берегоукріплення на Західному Бузі. Економити на власній землі не можна. «Ворога», який її у нас забирає, можна і необхідно зупинити.
Волинська область.
Фото автора.
