Художник Олег Огнівець народився в Дніпропетровській області. Змалку любив малювати: завзято обмальовував білі стіни хати, за що й отримував від старших. Але не дуже. Дід був іконописцем і розумів потяг онука до малювання. Батько Олега теж був художником. Очевидно, гени предків спрацювали і продовжують працювати, бо й син Олега Васильовича Андрій — теж художник.
Пан Олег називає творчість своїх предків і свою оптимістичним реалізмом. Митець бачить красу природи і вміє передати своє бачення на полотні, майстерно зображуючи навіть дрібні деталі. Олег Огнівець каже, що мистецтво має бути життєствердним і повинно підтримувати людину. Саме такими є його картини. Коли дивишся на них, приємно стає на душі. Пробуджуються кращі людські почуття.
Вищу освіту художник здобув, але своїми першими і головними вчителями називає батька й діда. Із 1985 року художник мешкає в Ірпені, куди переселився його батько, учасник Другої світової війни.
Художник часто ходить на пленер. Але, замалювавши красиві місцини природи, він згодом компонує з них картину, створюючи новий краєвид. Може по кілька діб не виходити з дому, віддаючись творчості. А може сказати дружині Марині, з якою крокує по життю вже 48 років, що йде відпочивати, а сам бере пензель, стає до полотна і знову пише нову красу.
Олег Огнівець — член Асоціації київських художників. Виставки-продажі його творів експонуються в столичному Будинку художника та художніх салонах. Десятки картин Огнівця знайшли своїх власників у Німеччині, Ізраїлі, Франції, Італії, що особливо тішить митця. Адже Італія — батьківщина багатьох великих художників.
На презентації виставки «Краса рідної природи», яка нещодавно відбулася в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї, творчість Олега Огнівця високо оцінили художники-земляки та відвідувачі. Шанують Олега Васильовича за талант живописця, почуття гумору і український патріотизм.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею.
Фото автора.
