Ядра, кулі, предмети домашнього вжитку, атрибути торгівлі початку ХVІІ століття і багато чого іншого виявили учасники спільної українсько-польської експедиції під час розкопок на Дніпропетровщині.
У ній разом із представниками Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара брали участь десять студентів і магістрів із Вроцлавського університету під керівництвом професора Павла Кончевського. Експедиція досліджувала Кодацьку фортецю і прилеглу територію у межах сучасного Дніпропетровська.
«Розкопки вели дуже інтенсивно, — розповіла науковий керівник лабораторії археології Придніпров’я ДНУ, доктор історичних наук, професор Ірина Ковальова. — Мешканці селища Старі Кодаки також активно допомагали нам. Вони приносили фрукти і воду — у ті дні було дуже спекотно, а поляки не звикли до такої високої температури».
Учасники експедиції заклали розкоп площею сто квадратних метрів і завглибшки до метра. Уже з перших сантиметрів почали з’являтися культурні знахідки: переважно кераміка, кулі (і стріляні, і невикористані) та багато чого іншого.
Науковці дослідили бастіон, на зрізі якого виявили всі етапи його спорудження. Тут знайдено ядра, кулі, мідний таганок для приготування їжі й кераміку — досить ранню і добре датовану. Знявши 20—25 сантиметрів першого шару, археологи знайшли багато кераміки XVII—XIX століть. Також траплялися польські й пруські монети 1620-х років. На глибині сорок сантиметрів знайдено глинобитну підлогу житла початку XIX століття.
Дослідники дійшли висновку, що ця ділянка дуже перспективна, й розкопки можна вести ще й на південь від фортеці. Нині знахідки досліджують, звіт буде спрямовано до Інституту археології, а самі артефакти передадуть до Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького.
Дніпропетровська область.
Фото з сайту www.kolokray.com
Довідка
Кодацьку фортецю будували двічі. Уперше — 1635-го. Але незабаром її взяли козаки отамана Сулими. Через чотири роки вона була відновлена німецьким інженером Фрідріхом Геткантом, але вже 1648-го знову зруйнована козаками. У 1940 році на цьому місці створили гранітний кар’єр, який знищив близько 90 відсотків фортеці. Збереглися лише північні земляні вали.
Думка
«Знайдені гроші свідчать, що тут вирувало життя і відбувався товарний обмін, — каже старший науковий співробітник лабораторії Володимир Шалобудов. — На це вказує і знайдена товарна пломба — знак, що інформує про якість товару. На ній є хрест — отже, товар (швидше за все, шовк або оксамит) прибув із Франції. Також ми знайшли чорнильницю із гнутого скла».
