На знімках: мобільна писанка та члени парафіяльного балету «Весна».
Його називають колискою української імміграції, куди 27 серпня 1897 року прибули перші українські поселенці.
Червона земля сприяла хорошому розвитку сільського господарства, зокрема вирощуванню чаю та йерба мате (зелений чай). Але, крім того, будучи землею, заселеною великою кількістю українців, сьогодні тут нараховується понад 250 тисяч їхніх нащадків, це була провінція, яка зробила найбільший внесок у збереження культури, релігійних традицій і народного мистецтва нашої рідної Батьківщини. За законом, ухваленим у Місьйонесі, місто Апостолес у 2018 році було оголошено провінційною столицею Великодня і писанки з нагоди будівництва в місті пам’ятника писанці і великоднім традиціям, які характеризують місто.
Насправді пам’ятник писанці був коронацією невпинної праці сестри Міґелі Феєки над цим символом української нації, а також над єдиним музеєм у країні, присвяченим писанці. Він розташований навпроти церкви Святого Йосафата на мальовничій площі міста, названій ім’ям творця прапора Аргентини генерала Мануеля Бельграно.
Музей було відкрито 1997-го з нагоди століття прибуття перших українських поселенців в Апостолес, які також були першими українськими іммігрантами в Аргентині. На фотографіях, що супроводжують цю статтю, ми також бачимо писанку заввишки 2,70 м, яку можна перевозити і яка використовується для різних виставок і публічних презентацій протягом декількох років.
Ця писанка є офіційною писанкою української громади Апостолеса. Її використовують у різних проектах і за нею доглядають члени парафіяльного українського балету «Весна», який очолює пані Марія Кляра Тюдороскі Черевін. Встановлення, технічне обслуговування та нові проекти з використанням цієї пересувної писанки здійснюються за рахунок власних коштів та пожертв місцевої української громади. Стаціонарна писанка, зі свого боку, розташована на перехресті проспектів України та Польщі і була побудована за участю української та польської громад, представники яких прибули як перші поселенці до Апостолеса в 1897 році. Муніципалітет міста надав необхідну підтримку цим роботам.
Половина писанки має українські кольори й малюнки, а друга половина — польські малюнки й кольори. Дизайнером писанки (українська сторона) став коломийський художник Ярослав Ясінський, малюнок якого було обрано після ретельного відбору.
Апостолес — не єдине місто в провінції Місьйонес, де живуть українці, де розташовані церкви, аргентинсько-український клуб, Асоціація ім. отця Сенишина, книжковий ярмарок, який відбувається щороку за участю українців. У Посадасі — столиці провінції — розташована штаб-квартира Товариства 27 серпня, що розгорнуло широку діяльність у галузі культури та українських традицій. В інших містах цієї аргентинської провінції також існують мальовничі церкви, при них діють церковної громади, які працюють на благо наших традицій.
Утім, Апостолес, який є колискою української імміграції і має єдиний музей писанки і пам’ятник цьому українському символу, заслуговує на те, щоб його називали містом, в якому «дихається» українським повітрям.
Слід відзначити, що чимало мерів міста були українського походження. А нинішня мер Марія Євгенія Сафран дуже пишається своїм походженням і традиціями краю її дідів. Отже, Апостолес — це клаптик української землі, хоча й червоної.
Др. Ярема ТАУРИДЗЬКИЙ, кореспондент.
Фото надано автором.
