Здійснив її у співслужінні зі священиками Православної церкви України архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір.
Повсюдні регулярні скорботні урочистості в українських не лише за назвою храмах на вшанування пам’яті звитяжців-захисників нашої держави, які віддали за неї найдорожче — своє життя, були започатковані минулого року за ініціативою представників Українського інституту національної пам’яті. Декому тоді здавалося: мине зовсім небагато часу — й потреба в таких фактично щомісячних заходах відпаде. Адже під час так званого перемир’я жертв на фронті справді ставало менше...
Хоча підступність і облудність подібних «миротворчих» маневрів паліїв цієї гібридної війни — кремлівських верховодів — уже тоді були помітні, як то кажуть, неозброєним оком. Адже Путін і його камарилья у такий спосіб укотре домагалися від України, по суті, капітулянтських поступок і «миру» на умовах Кремля. Не дочекавшись бажаного, знову почали смикати своїх маріонеток на Донбасі за бікфордів шнур. Тож і наші втрати там з початку нинішнього року істотно збільшилися...
Про те, яким є «мир» по-путінськи, й цього разу говорили очі не біснуватого московського царя, а чотирнадцяти полеглих звитяжців на великих світлинах-портретах. Їх під час панахиди тримали майбутні захисники України — курсанти Полтавського військового коледжу сержантського складу столичного Інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. До того небесного строю в лютому приєдналися і троє уродженців Полтавщини — Олександр Глушко, В’ячеслав Олексієнко й Олександр Войтенко.
Усіх чотирнадцятьох полеглих героїв священнослужителі пом’янули молитвою.
Полтава.
