Батьки занепокоєні ходом реформи третього ступеня загальної середньої освіти, що передбачає профільне навчання у мережі відокремлених ліцеїв, яка має бути створена до 2027 року.

Особливо сильний спротив громадськості викликала законодавча норма про те, що засновниками ліцеїв не можуть бути сільські та селищні ради, а також міста з населенням менше 50 тисяч. Озвучувалися побоювання щодо поглиблення нерівності доступу до якісної освіти між школярами з великих міст та маленьких сіл і селищ, які будуть вимушені щодня долати десятки кілометрів до ліцею необхідного профілю чи проживати у пансіоні при навчальному закладі. Також лунали пропозиції відмовитися від вимоги про наявність у ліцеї щонайменше чотирьох класів на паралелі і надати громадам право створювати ліцеї на базі опорних шкіл.

Безумовно, у таких змінах до нормативного регулювання реформи старшої школи надзвичайно зацікавлені у новоствореному Коростенському районі на Житомирщині, який нині є найбільшим за площею в Україні. На його території, що перевищує всю Чернівецьку область, знаходиться лише одне місто з населенням понад 50 тисяч осіб. Зрозуміло, що про довіз дітей на навчання до Коростеня з Малина, Олевська, Овруча чи Народичів або проживання усіх старшокласників чверть мільйонного району у пансіонах ліцеїв райцентру не може бути й мови.

«Оскільки реформування старшої школи буде викликати чималий суспільний резонанс, воно має безумовно ґрунтуватися на законодавчих актах, — переконаний начальник відділу освіти, охорони здоров’я, культури та спорту Коростенської РДА Василь Митюк.

— При цьому мають бути чітко розписані не лише закони, а й підзаконні акти. На мою думку, перш за все треба оформити і затвердити Положення про ліцей та довести його до відома для виконання. Адже на сьогодні ми досі керуємося

Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, прийнятим багато років тому».

В очікуванні законодавчих змін, цьогоріч школи району продовжують набирати учнів до 10-х класів, як і торік. «Проте пам’ятаємо, що хочемо ми чи ні, але у 2022-му ці навчальні заклади мають поміняти свої статути і свій статус відповідно до закону «Про освіту», коли закінчиться виділений для цього п’ятирічний термін», — додає Василь Митюк.

Законодавчої визначеності з питань створення і діяльності ліцеїв також потребують у Новоград-Волинській міській громаді.

«Розпорядженням міського голови була створена робоча група з питань реформування саме цієї ланки загальної середньої освіти. Нині ми опрацьовуємо питання про те, який заклад стане ліцеєм, вивчаємо думки, радимося, тому поки що у нас на наступний навчальний рік нічого не зміниться, — розповідає Тетяна Ващук, начальник управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради. — Після 9 класу майже 50 % наших дітей іде до закладів фахової передвищої та професійної освіти на території громади. В середньому у 10-х та 11-х класах залишається по 300 учнів, тобто Новограду-Волинському потрібен один ліцей академічного спрямування. У нашому місті є вище професійне училище, яке може виконувати функції професійного ліцею. На його базі нещодавно відкрили навчально-практичний центр з сучасними верстатами, витративши на це понад два мільйони гривень. Крім того, у місті минулого року створили ліцей з посиленою фізичною підготовкою. Він підпорядкований обласній раді, тобто мешканці Новограда-Волинського можуть становити не більше 30 % від кількості ліцеїстів. Найскладніше у процесі реформи буде переконати у її доцільності батьків, які хочуть, щоб дитина закінчила ту школу, до якої прийшла до першого класу. Треба буде вести широку інформаційно-просвітницьку кампанію про створення старшої профільної школи на базі одного з центральних навчальних закладів».

Не поспішають із радикальним переформатуванням мережі освітніх закладів і в обласному центрі. У Житомирській міській раді стверджують, що зараз триває моніторинг потреб за такими критеріями, як кількість необхідних місць, перелік затребуваних профілів, стан матеріально-технічної бази і кадрового забезпечення шкіл, а також результати вступу до вишів. Крім того, департамент освіти міської ради звернувся до вищих навчальних закладів міста з пропозицією створити при них наукові ліцеї. Цю ідею вже підтримав Державний університет «Житомирська політехніка». Загалом з огляду на демографічну ситуацію нині йдеться про створення у Житомирі 5-6 профільних ліцеїв.

«За підрахунками, місту потрібно майже 50 класів на кожній паралелі старшої школи — 10-х, 11-х і в майбутньому 12-х. В особі директора колектив кожного закладу повідомив департаменту освіти, які бачить перспективи своєї подальшої роботи відповідно до закону «Про повну загальну середню освіту». Департамент аналізує всі за і проти: розміщення, територіальність, профільність майбутніх ліцеїв, — розповідає Світлана Ковтуненко, перший заступник директора департаменту освіти Житомирської міської ради. — Наступний етап — це обговорення реформування старшої школи на колегії нашого департаменту, до якого входять різні спеціалісти — і зі шкіл, і з департаменту, і представники засновника.

Після цього питання буде виноситися на гуманітарну комісію, а згодом і на сесію — орієнтовно у 2022 році. До 2027-го ще маємо шість років, коли до законодавства можуть вноситися зміни і роз’яснення. Зокрема, ми теж направили свої пропозиції щодо можливих змін».

Загалом, з огляду на поточну законодавчу невизначеність, освітянам, батькам і школярам нині залишається сподіватися на те, що існуючі сумніви та запитання щодо майбутнього старшої школи знайдуть оптимальне вирішення. Час покаже, чи з водою реформ і оптимізацій не виплеснуть, власне, дитину. Дитину, якій в освітньому закладі має бути зручно, комфортно, безпечно, цікаво і перспективно.

Житомирська область.

Фото надано автором.

До речі

Коли матеріал готувався до друку, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 4629-1 щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Він скасовує норму про те, що засновниками таких закладів можуть бути лише міські ради міст з населенням понад 50 тисяч осіб і визначає нові вимоги до комунальних ліцеїв.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання зможуть ухвалювати Верховна Рада АРК, обласні, міські ради та представницькі органи інших територіальних громад, які спроможні забезпечити функціонування ліцею відповідно до вимог законодавства. Законопроект також передбачає, що опорні заклади освіти забезпечуватимуть здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої.

До 2027 року відтерміновується набрання чинності норм щодо функціонування у комунальних ліцеях не менш ніж 4-х класів протягом 10—12 років навчання, юридичного виокремлення початкових шкіл, гімназій, ліцеїв, включно з приведенням у відповідність статутів таких закладів. Крім того, законопроект зобов’язує обласні, Київську та Севастопольську міські ради, Верховну Раду АРК, до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів середньої освіти з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством. Документ зобов’язує засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити виконання планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачених планами і законодавством заходів.

Законопроект також дозволяє представницьким органам територіальних громад усіх рівнів виконувати функції засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року, тобто до повноцінного запровадження трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі з утворенням нових ліцеїв.

Як інформує прес-служба МОН, Міністерство пропонує внести зміни до законопроекту до другого читання. Зокрема, потребують врегулювання питання діяльності у складі ліцеїв структурних підрозділів дошкільної та початкової освіти, кількості десятих класів та профілів навчання (за версією МОН, в одному закладі має бути щонайменше два десятих класи і три профілі навчання), визначення повноважень уряду щодо створення спеціально уповноваженої державою установи, що має забезпечити доступність освіти для дітей, які перебувають на тривалому лікуванні тощо..