Питання просторового планування та містобудівної документації, проектування та будівництва об’єктів соціальної сфери та інженерного забезпечення стали предметом обговорення під час круглого столу, організованого Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«Нині містобудування перебуває в стані трансформації, це давно назрілий процес. Ефективне використання територій може бути забезпечено лише шляхом впровадження чітких процедур на основі відкритості та прозорості проектних рішень. Зокрема, через представлення результатів відповідних проектів у електронному вигляді. Також велике значення має належний контроль у цій сфері та невідворотність покарання за порушення містобудівного законодавства», — зауважив, відкривши захід, голова комітету Андрій Клочко.

За його словами, оновлення містобудівної документації та наближення її до європейських вимог стало можливим після ухвалення закону № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який набуде чинності 24 липня 2021 року. Законом насамперед запроваджується новий вид містобудівної документації — комплексний план просторового розвитку території територіальної громади. Це, зазначив А. Клочко, дасть змогу поєднати містобудівну та землевпорядну документацію, яка раніше розроблялася без комплексних підходів до ефективного використання територій. «Упевнений, що сьогодні на майданчику комітету у широкому та професійному колі ми проведемо незалежний аналіз стану чинного законодавства, у тому числі й новацій, які запроваджуються законом № 711», — сказав він.

Зі свого боку заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська розповіла про кроки, які здійснює міністерство для імплементації згаданого вище закону. Йдеться, зокрема, про п’ять постанов Кабміну. Першу — про класифікацію обмежень у використанні земель — нині вже скеровано на розгляд уряду. На думку замміністра, документ буде схвалено найближчим часом. Решта документів — на різній стадії доопрацювання та розробки.

Олег Дунда, голова підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зауваживши, що державі знадобилося досить багато часу для створення належних передумов для створення нової системи просторового планування, яка б відповідала сучасним потребам та викликам, додав, що це стало можливим насамперед завдяки успішним реформам децентралізації та адміністративно-територіального устрою, а також удосконаленню законодавства. Але водночас попереду ще дуже багато роботи, наголосив він. Адже відповідно до Угоди про фінансову підтримку між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку в рамках програми з прискорення приватних інвестицій у сільське господарство, протягом 2021—2024 років має бути розроблено майже 600 комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад. Кошти на це в державному бюджеті передбачено — майже 62,5 млн грн. «Отже, насамперед маємо зосередитись на розробці та прийнятті підзаконних нормативно-правових актів на виконання закону щодо планування використання земель та забезпечити належне фінансування. Інакше замість повноцінного розвитку територіальних громад ми отримаємо нові корупційні схеми», — наголосив він, додавши, що всі ці нормативно-правові документи мають бути реалізовані комплексно.

Учасники круглого столу обговорили наявні питання та визначили ключовий орієнтир для подальшого вдосконалення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування в цій сфері.

Насамкінець, подякувавши за конструктивні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, А. Клочко зауважив, що за наслідками обговорення будуть напрацьовані відповідні комітетські рекомендації.

Захід було організовано комітетом спільно з Міністерством розвитку громад та територій, ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Юрія Білоконя», асоціаціями органів місцевого самоврядування, Національною спілкою архітекторів та німецько-українським проектом «Інтегрований розвиток міст в Україні II».