Після рекордного 2019-го це буде другий за обсягами виробництва результат за часів незалежності України, поінформував директор інституту академік НААН Юрій Лупенко.
За оцінками науковця, зростання (на 15,9% проти 2020 року) відбудеться переважно завдяки «рекордним» намолотам на озимому лані: пшениці — на рівні 28,5 млн тонн та ячменю — 3,95 млн.
А також збільшення з 29,8 млн до 31,1 млн тонн урожаю кукурудзи, яка займає левову частку в українському зерновому валі.
Значний довісок у новому врожаї ярого ячменю. Однак якщо у 2019-му цієї сільгосп-культури зібрали 5 млн тонн, а торік — лише 4,5 млн, то цьогоріч знову матимемо спад — до 4,4 млн тонн. Зменшення очікується й у виробництві рису (-8,3%), проса (-17,7%) та вівса (-19,5%).
Позитивну динаміку озимих має забезпечити зростання посівних площ: пшениці — на 360 тис. га, жита — на 31,5 тис., ячменю — на 77 тис. Також пророкують підвищення їхньої урожайності. За оцінками науковців інституту, з гектара пшениці в середньому збиратимуть 42,5 ц, жита — 31 ц, ячменю — 36,6 ц.
Натомість можливий спад виробництва окремих ярих культур пояснюється передусім скороченням їх посівів.
Такий найімовірніший цьогорічний жнивний сценарій. Тоді як за оптимістичним — валовий збір зернових та зернобобових сягатиме майже 80 млн тонн, а за песимістичним — 67,7 млн. Остаточний результат залежатиме від погодних умов і, цілком вірогідно, може збільшитися на користь оптимістичного прогнозу, вважає Юрій Лупенко. Саме такі тенденції, на думку науковця, демонструє нинішній потенціал галузі.
З прогнозами знайомилася Галина КВІТКА.
