— Двадцять п’ять років тому, коли ми вперше зібралися на місці боїв холодноярців, нас був невеликий гурт, — поділився письменник-історик, автор десятків книг-досліджень про національно-визвольні змагання українців Роман Коваль (на знімку третій ліворуч). — Наприкінці дев’яностих минулого століття, коли книжка старшини УНР, учасника антибільшовицького повстання Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» стала доступною масовому читачеві — до нас почали приєднуватися сотні «прозрілих» — тих, хто повернув собі історичну пам’ять і національну гідність. За чверть століття таких стало тисячі, сотні тисяч.

У ювілейні вшанування повстанців їх організатори та учасники поклали живі квіти на могилу головного отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака та його побратимів, до меморіального знака письменникові-воїну Юрію Горлісу-Горському, до пам’ятника «Героям Холодного Яру» та до пам’ятного знака загиблим у новітній російсько-українській війні бійцям 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

На хуторі Буда, в музейно-етнографічному комплексі, відбувся концерт «Опівночі біля дуба Максима Залізняка». А молодь з Черкаського вищого профучилища підготувала рекордний синьо-жовтий прапор України, складений з 612 великодніх пасок. Холодноярську випічку майбутні пекарі дарували учасникам заходу.

Фото автора.