Рішення ухвалили на позачерговому засіданні 21 травня урядовою постановою № 504. Документ опублікували на «Урядовому порталі».

«...Міністерству економіки у місячний термін подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення до актів законодавства змін, що випливають із цієї постанови...».

Нагадаємо, не так давно, у вересні 2019 року, Кабмін, очолюваний прем’єром Олексієм Гончаруком, перейменував низку міністерств. Зокрема Міністерство економічного розвитку і торгівлі було перейменовано на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Ми далекі від думки, що оте слово — «розвитку» — у назві міністерства якимось чином здатне змінити стан справ у вітчизняній економіці, а от те, що пропонують експерти, зокрема з Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), гадаємо, заслуговує на увагу.

«...Створення на національному рівні стимулів для підприємництва, робочі місця і замовлення в промисловості, стратегічний підхід влади в податковій політиці, забезпечення верховенства права — чіткий рецепт для розв’язання більшості українських проблем...» — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного з національних каналів.

А й справді! Низькі заробітні плати і платоспроможність громадян у цілому — це вже питання національної безпеки. У держбюджеті-2021 передбачено прожитковий мінімум 2 190 гривень. Незалежні експерти кажуть, що ця цифра має бути не менш як 6 тисяч гривень. Розрив між реальною вартістю життя і тими цінами та тарифами, які нині є в Україні на енергоносії, житлово-комунальні послуги, продукти тощо, — це благодатний ґрунт для поглиблення економічних проблем.

«...Там, де немає платоспроможного ринку, попиту — немає і стимулів для виробництва...» — наголосив Анатолій Кінах і закликав посадовців з Офісу Президента, уряду замість безсистемних кадрових ротацій формувати виконавчу вертикаль із високопрофесійних спеціалістів, приймати програмні документи та послідовно втілювати їх у життя. Серед першочергових пріоритетів — техніко-економічно обґрунтована локалізація виробництва, заходи з імпортозаміщення, стимули для збереження в Україні робочих місць, прозора судова система та безумовне забезпечення верховенства права...

Тим часом в Україні урізали середні зарплати. Так, з початку року до травня середня зарплата знизилася з 13,2 до 12,9 тисячі гривень. Водночас бажана зарплата, яку співвітчизники вказують у своїх резюме, зросла з 13,7 до 13,8 тисячі гривень.

Отож розрив між бажаним і реальним заробітком збільшився у середньому з майже 500 до 900 гривень. Це випливає з даних статистики одного з кадрових порталів. Найвища середня зарплата — в Києві, це 16 тисяч гривень.

У більшості міст України нижча: 10 тисяч — у Кропивницькому, Сумах та Херсоні, 10,5 тисячі — у Черкасах та Чернігові, 11 тисяч — у Житомирі, Івано-Франківську, Кривому Розі, Луцьку, Миколаєві, Полтаві, Ужгороді, Хмельницькому, 11,3 тисячі — у Рівному, Львові, Харкові, 11,5 тисячі — у Вінниці, Тернополі, 12 тисяч — у Чернівцях, 13,5 тисячі — у Дніпрі, 14 тисяч гривень — у Запоріжжі та Одесі.

Згідно з даними статистики, в Україні за останні три роки зарплати зростали в середньому на 17 відсотків за рік. При цьому інфляція в минулому році становила майже 5 відсотків. Незважаючи на номінальне зростання зарплат, кількість бідних українців збільшується. Серед причин — високий рівень безробіття, низькі оклади в бюджетній сфері.

Підсумовував Віктор БОНДАР.