Древня поліська земля нагородила його якоюсь позамежною концентрацією могутнього людського «Я» на проживання своєї унікальної долі. Неземна енергія його особистості магнітить серця людей. Поезія Андрія Демиденка світить всім і належить кожному.
«Дорога до Храму. Саме так можна сказати про літературний і життєвий шлях одного з найсамобутніших та найулюбленіших українських сучасних поетів Андрія Демиденка. Немає в нашій рідній Україні такої оселі, де б не знали, не захоплювалися його творчим набутком.
Поезія А. Демиденка дуже вражає, настроює душу, вона про кожного з нас. Це щемлива правда про наше життя і долю. Це дійсно щось вражаюче: рядки з його віршів і пісень можна часто бачити на плакатах пікетувальників — така в них єдність мислі, образності й філософської напруги. Як вражає і те, що на переповнених авторських вечорах поета перед сценою стоять інвалідні візки — люди прагнуть через високодуховну енергію його слова позбутися своїх недуг. Творчі вечори митця відбулися в різних країнах, а разом з композитором Олександром Морозовим — у Кремлівському палаці з’їздів». (Із книги «Україна-Європа-Світ»).
Зоряне коло його великих творчих побратимів. Серед композиторів, які написали музику на вірші Андрія Демиденка: Станіслав Людкевич, Володимир Івасюк, Ігор Шамо, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Іван Карабиць, Геннадій Татарченко, Олександр Морозов, Ігор Лученок, Володимир Мигуля, Володимир Мулявін, Євген Дога, Давид Тухманов… А які імена виконавців його дивовижних пісень: Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко, Микола Кондратюк, Діана Петриненко, Назарій Яремчук, Микола Гнатюк, Ніна Матвієнко, Раїса Кириченко, Алла Пугачова, Софія Ротару, Юрій Богатиков, Юрій Гуляєв, Анне Веске…
Хочеться сказати дещо й про нагороди творця. Андрій Петрович удостоєний високих звань — народний поет України, народний артист України, народний посол України, заслужений діяч мистецтв України. Кавалер ордена Ярослава Мудрого IV і V ступенів, повний кавалер ордена «За заслуги» (І, ІІ, ІІІ ступенів), міжнародного ордена Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі», почесної міжнародної діамантової відзнаки «За примноження християнської моралі», ордена Святого Володимира ІІ і ІІІ ступенів. Нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Лауреат міжнародних літературних премій, серед яких: «Дрезденська весна» (Німеччина), «Зорі Софії» (Болгарія), імені Григорія Сковороди (Україна), імені Миколи Гоголя «Тріумф» (Україна), імені Джека Лондона (США), імені Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія), імені Франческо Петрарки (Італія)…Володар міжнародних гран-прі. Кращий митець України 2006 року. Окрім того, Андрій Демиденко знаний вчений — професор, академік. Відмінник освіти України.
Є про кого сказати! І є про що сказати! Але в такі важливі дати про нього говорять:
«У поезіях Демиденка вирують такі переживання, такі емоції, такі думки, така філософія, що їх вистачить на всі регістри душі людини і народу. Я його шанувальник».
Леонід Кравчук, перший Президент України.
«Як на мене, Андрій Демиденко — багатющий животворний талант, чия творча спадщина увійшла до національної духовної скарбниці. Його пісні — гордість і слава України».
Леонід Кучма, Президент України.
«Те, що він подарував Україні і світові «Україночку», що подарував нам і «Душі криницю», і пісню про Матір, знаєте, це можуть написати не просто великі поети, а великі українці. Я думаю, оте виховання нації, яке він робить так делікатно, коректно, але так вимогливо, робить йому величезну славу.
Андрій Демиденко — це велика людина, великий поет, великий пісняр, я тішуся, що взагалі в Україні ще є такі люди.
У його творчість я закоханий уже свідомих років тридцять. Я думаю, що Андрій Демиденко — якщо взяти все наше намисто українське — то це перша перлина в нашому українському намисті».
Віктор Ющенко, Президент України.
«Андрій Демиденко — видатне явище в нашій національній культурі».
«Андрію! То не ви писали, то сам Бог водив Вашою рукою, коли народжувались рядки:
«Сяду з вами на порозі.
Поклонюся я землі.
Стану справжнім, як природа,
Як вечеря на столі».
Олесь Гончар, патріарх української літератури.
«Андрію, я бачу Вашу літературну доріжку — вона аж дзвенить!»
Андрій Малишко.
«Поезія Андрія Демиденка вражає і захоплює. Він уміє в найпростішому знайти найдовершеніше, в побутовому — величне, у звичайному — дивовижно незвичайне. Вічне. Це насправді рідкісний, унікальний поетично-пісенний дар… Коли по телебаченню шість годин тривав авторський вечір поета, то глядацька зала була в пориві єднання, у великому духовному суголоссі. Треба було бачити ті просвітлені всі без винятку обличчя, ті без винятку зворушливі й замислені погляди, пройнятися тією причаєною і сповідальною атмосферою. Палац «Україна» вражав кількістю народу і рідкісним градусом признання та захоплення. Наче став велетенською українською хатою, що зібрала весь український родовід від Сяну до Дону. Таїна таєн полягає саме в тому, що поет володіє магією первослова, первопочатку, первісності…
— Андрію, дорогий, тебе любив Андрій Малишко, і я тебе полюбив. Ти людина дуже талановита — і будь щасливий, щасливіший за нашу Україну!»
Іван Драч.
«Україночка» — геніальна пісня, що зробила для єдності світового українства більше, ніж всі українські політичні партії разом узяті».
Петро Яцик, світовий меценат українства (Канада).
«Коли я зачула пісню Андрія Демиденка «Скажу вам, дочки і сини», то не могла заснути. Що більше я прагла її забути, то глибше вона в’їдалася в мою суть. У ній мудрості вистачить на всі пісні».
Квітка Цісик.
«Якої б теми не торкнувся Андрій Демиденко — вона одразу ж привертає увагу і набирає значущості. Це — поет поза часом! Уже чверть віку я читаю його вірші».
Богдан Ступка.
«Відчиняй же, Київ, Золоті ворота». Ця пісня у виконанні Миколи Кондратюка, яку ми створили з Андрюшою на замовлення, стала головною мистецькою окрасою на честь 1500-річчя Києва, якій в палаці «Україна» аплодував сам Леонід Брежнєв, і яка ще більше 20 років не сходила з радіо- і телеефірів не лише України, а й Білорусі. Ми дійсно гордимося цим твором. Бо є чим. Бо які автори, така й пісня. Хоча не завжди…»
Ігор Лученок.
«Поезії є різні. Як і поети. Чого тільки не зустрінеш… Поезія Андрія Демиденка про щось інше. Для совісті. Вона про людей. Вона і тебе зробить людиною. Бо є поети, народжені світом, життям».
Володимир Талашко.
Завершити слово про поета хочеться уривками (через брак місця) із його воістину планетарних віршів:
Возводить час і вергне
Дати й силуети,
Цінує істину, а не заброд…
У всі часи бунтуй, Поете!
Твій храм — народ.
Твій храм — народ!
* * *
Хай не зрадять нас друзі
І власне сумління,
І земнеє тяжіння,
Де родився і зріс.
Пам’ятаймо лишень:
Домовина не має кишень,
І життя не повторить
Ніхто з нас на біс.
* * *
Боже!
Як темно при світлі.
Боже!
Як гірко від слів!
* * *
Але нема в житті напівціни,
Але нема в житті напівлюбові.
* * *
О, як шаліють солов’ї
І топлять світ
в солодкій муці.
О!.. Навіжені солов’ї! —
Надгеніальності
безумці!
* * *
І не вбити поета
Ні холодним булатом,
Ні свинцевим дуплетом,
Ані із арбалета
Не спинити стрілі.
Бо поет — веснокрил!
Бо поет — весновир!
Бо поет — веснояр
В тисяч літ
На чолі!
Тож з ЮВІЛЕЄМ.
Живи! Твори! Бунтуй, ПОЕТЕ!
