Регіон опинився в епіцентрі страшенної посухи. Аграрії змушені були звернутися по фінансову допомогу в Кабінет Міністрів для порятунку врожаю. Земля перетворилася на глиняний камінь, а рослини від браку вологи загинули.
Посуха стала однією із причин перегляду в Одеській області програми меліорації, обводнення й зрошення. З ініціативи голови Одеської обласної державної адміністрації Сергія Гриневецького ця програма активно обговорюється вченими, керівниками сільгосппідприємств, фермерами. План відродження зрошення розрахований на 10 років. Одеська область стане пілотним майданчиком у реалізації Програми відновлення й розвитку зрошення в Україні.
Зрошувані землі (226,8 тис. га), які розташовані в Одеській області, займають приблизно 11% сільгоспугідь області й забезпечують виробництво понад 40% кормів, 80% овочів, 100% рису й більш як 20% зернових культур від усієї отриманої валової сільгосппродукції області. З 1993 року будівництво й реконструкцію меліоративних систем через відсутність фінансування припинено.
Особливої уваги вимагають державні мережі, такі як Дунай-Дністровська зрошувальна система (49,7 тис. га), яка є неспроможною більш як 23 роки. Свого часу в Одеській області було збудовано приблизно шістдесят зрошувальних систем, які обслуговували майже 250 тисяч гектарів сільгоспугідь. Сьогодні Дунай-Дністровська зрошувальна система — це складний технологічний комплекс, що включає 16 водоймищ обсягом 60 мільйонів кубометрів, 274 насосні станції і кілька тисяч інших гідротехнічних споруд.
Дунайська вода за допомогою насосів і водопроводів піднімається у водоймища, після яких є ще кілька етапів підйому, перш ніж вона ввійде в русло наземних каналів. Підтримка всієї складної системи в робочому стані позначається на вартості — вода тут дуже дорога.
Програма відновлення зрошення в Одеській області «потягнула» на 80 мільйонів доларів. Фінансове плече регіону готові підставити ЄБРР і Кабінет Міністрів.
Крім відродження зрошувальних систем в Одеській області запустили проект з порятунку малих річок. Їх в області нараховується понад 150. Тільки назви та висохлі русла свідчать про те, що тут колись плескалася вода й нагулювали жирок риби.
У Басейновому управлінні водних ресурсів (БУВР) річок Причорномор’я та нижнього Дунаю вже не перший рік попереджають, що екологічна катастрофа зі зникненням малих річок уже не перспектива, а реальність наших днів, що необхідно вживати термінових заходів з відновлення водного балансу в Бессарабії.
Подача води в південних районах області набагато складніша, ніж в інших регіонах, що позначається й на розцінках. У деяких системах вода накачується по кілька разів — з річки в канали й водоймища, а потім надходить до споживача.
Взяти, приміром, річку Барабой в Овідіопольському районі. Уздовж 71 км шляху Барабойки, як її люблять називати, утворилися 39 ставків і два водоймища. Жителі засмічують річку, накопичують гній і сміття, обробляють городи до урізу води й розорюють берег. Ось чому річка пересихає.
— Басейнове управління вже розробило методику для сільських рад, як боротися з такими проблемами. За моделлю європейського законодавства здійснено перехід на новий принцип керування водними ресурсами. Завдяки створенню басейнових рад є можливість кожному українцеві приєднатися до керування водними ресурсами — місцевим громадам, громадським організаціям. Басейнова рада створена, щоб допомогти управлінню взаємодіяти з так званими стейкхолдерами, — пояснила начальник Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Лілія Гричулевич. — Порушення на місцях фіксуються нашими працівниками й спрямовуються в екологічну інспекцію.
Міський голова Болграда Сергій Димитрієв розповідає, що рівень в озері Ялпуг, з якого качають воду для населення, нижчий за норму вже на метр. Озеро треба рятувати. Торік була та ж проблема через посуху. Але в червні дощі поповнили Ялпуг. У 2021-му ситуація вже серйозніша. До того ж потрібно ремонтувати обладнання, гідротехнічні споруди, на які держава вже почала виділяти фінансування. Незважаючи на складну ситуацію з пандемією, фахівці працювали й працюють цілодобово, без ізоляції, без вихідних, адже розуміють повноту відповідальності — забезпечувати подачу води, яка потрібна всім.
В Одеській області, як і в Україні в цілому, запроваджується новий Європейський моніторинг поверхневих вод. Фахівці й раніше відстежували якість водних ресурсів, але критерії, за якими вона визначалася, були іншими. Нині Україна працює за схемою платежів за європейськими нормами. Це дасть змогу поставити правильний діагноз, на що хворіють наші водні артерії, щоб правильно організувати заходи для їхнього оздоровлення. На основі моніторингу розробиться план відновлення й поетапного впровадження його для порятунку наших річок.
Фото надано В’ячеславом Воронковим.
