А також закликали Росію послабити напруженість та діяти відповідно до своїх міжнародних зобов’язань і відвести війська та озброєння від східного кордону України, а також зменшити їх концентрацію на окупованому Кримському півострові. «Вдячний лідерам Великої Британії, Німеччини, Канади, Італії, США, Франції, Японії та ЄС за незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах та заклик до агресора відвести війська від наших східних кордонів та з Криму. Крим — це Україна», — так відреагував Президент України Володимир Зеленський на заяву, яку ухвалили учасники саміту «Великої сімки» (G7), що відбувся 11—13 червня в Карбіс-Бей (Велика Британія). 

«Ми твердо залишаємося на позиції, що Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником», — йдеться в заяві. Також учасники саміту заявили про підтримку Нормандського переговорного процесу задля забезпечення реалізації Мінських домовленостей і закликали Росію та збройні формування, які вона підтримує, взяти на себе зобов’язання щодо припинення вогню. Окрім того, в комюніке згадали про підтримку зусиль України щодо «зміцнення демократії та інституцій, заохочуючи подальший прогрес у реформах».

Стосовно Росії світові лідери заявили, що зацікавлені в стабільних і передбачуваних відносинах з нею і продовжать взаємодіяти з Москвою там, де є області, що становлять взаємний інтерес.  «Ми підтверджуємо наш заклик до Росії припинити дестабілізуючу поведінку і зловмисні дії, включаючи втручання в демократичні системи інших країн, і виконати свої міжнародні зобов’язання і зобов’язання в галузі прав людини», — йдеться в заяві.

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також повідомила, що під час перемовин обговорювалися шляхи протидії російській деструктивній поведінці. Зокрема, учасники саміту домовилися активізувати боротьбу з дезінформацією і кіберзлочинністю, з хакерською діяльністю із застосуванням вірусів-вимагачів, інформує «Європейська правда».
Однак, хоча лідери G7 були змушені в чергове обговорювати російську проблему, левову частку уваги було зосереджено на інших темах, які знайшли відображення у підсумковому комюніке.

Однією з головних тем саміту стала боротьба з пандемією COVID-19. Тож завдання зупинити пандемію і підготуватися до майбутнього, активізувавши міжнародні зусилля, щоб вакцинувати весь світ, було визначено першим пріоритетом. Зокрема, G7 поставила за мету надати якомога більше безпечних вакцин якомога більшій кількості людей. «Загальні зобов’язання G7 з початку пандемії передбачають в цілому надання більше двох мільярдів доз вакцини, що включає зобов’язання, взяті нами в лютому 2021 року, коли ми востаннє зустрічалися, і тут, в Карбіс-Бей, надати один мільярд доз протягом наступного року», — сказано в комюніке. 

Серед інших пріоритетів: пожвавлення економіки, що постраждала внаслідок пандемії. Сприяння економічному зростанню, створенню робочих місць, інвестуванню в інфраструктуру, стимулюванню інновації, підтримці людей. Третій пріоритет — забезпечити майбутнє процвітання, виступаючи за більш вільну і справедливу торгівлю в рамках реформованої торговельної системи, стійкішу глобальну економіку і справедливішу глобальну податкову систему. Четвертий пріоритет — захистити планету, підтримуючи зелену революцію, яка створює робочі місця, скорочує викиди, і прагне обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 градуса. П’ятий пріоритет — зміцнити партнерські відносини з іншими людьми по всьому світу. Шостий — сприймати свої цінності як міцну основу успіху в світі, який постійно змінюється, повідомляє «Європейська правда». 

Окрім того, 12 червня G7 вирішила запустити глобальну ініціативу щодо розвитку інфраструктурних проектів у бідніших країнах світу.

Інфраструктурний план було ухвалено за ініціативи президента США Джо Байдена. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель, коментуючи ініціативу, зауважила, що лідерам держав G7 відомо про велику потребу в інвестиціях в інфраструктуру в бідних державах, наприклад, в Африці. Водночас вона зауважила, що йдеться не про проекти проти когось, оскільки, за припущеннями ЗМІ, ініціатива може стати противагою «Нового шовкового шляху» Китаю. В адміністрації США оцінюють потребу в інвестиціях в інфраструктуру в бідніших країнах у 40 трильйонів доларів, а через пандемію коронавірусу ця сума ще зростатиме, повідомляє DW.

Фото зі сторінки у Твіттері президента США Джо Байдена.