Коли у селі Крупове Дубровицької територіальної громади Рівненщини ми завели мову про читачів парламентської газети, мені в один голос сказали, що найпалкіший її шанувальник — Василь Кот. Уже десятки років листоноша носить у домівку його доньки Марії Стасюк (сільського бібліотекаря), де він живе, газету «Голос України».

Пригадують, як діти забули передплатити газету, то Василь Данилович наполіг, аби виправили цю прогалину. Читає газету від першої до останньої сторінки, а потім переповідає цікаве прочитане сусідам, рідним, у яких трохи менше вільного часу.

Навіть зараз, коли Василь Данилович у лікарні, просить дітей привозити йому туди газету. Бажаємо нашому вірному читачу швидше одужати.

Василю Даниловичу нещодавно виповнилося 90 років. Свого часу працював у будівельній галузі, разом з дружиною Федорою (на жаль, уже покійною) народили і виховали п’ятьох дітей. Двом дали вищу освіту, трьом — вищу базову. Тепер від них чоловік отримує підтримку.

Найбільше пишається наш постійний читач своєю родиною — дітьми, 8 онуками, 13 правнуками.

Рівненська область.