Невже ми зможемо досягти такого рівня за досить невеликий термін? Чи справді можливе проведення інтернет-мережі Wi-Fi в усіх куточках країни? Днями в Києві відбулася презентація інноваційного проекту, де розповідалося саме про таку нову модернову систему в Україні.
Йдеться про систему транспортного руху, яка перевозитиме людей (і що найцікавіше — без застосування людського чинника), а також про укріплену систему безпеки даних, яка була б стійка до будь-яких кібератак, жодна приватна інформація не могла б бути викрадена; використання штучного інтелекту, який за допомогою спеціальних алгоритмів дає змогу керувати сховищами, обробляти дані, створювати архіви; також проведення мережі Wi-Fi в усіх регіонах України, навіть в найвіддаленіших місцях.
За попереднім довгостроковим планом у 2030 році ми маємо змогу дійти вищого архетипу розвитку інформаційно-комунікативних технологій під назвою Innovation hub (Інноваційний хаб). Вивести робототехніку на вищий рівень, застосовувати систематизовані пристрої, які працювали б за певними алгоритмами у всіх галузях. Тоді інформаційно-комунікаційні технології застосовуватимуть всюди, що спростить і забезпечить комфортне життя українцям.
В Україні наразі досить розвинені інформаційно-комунікаційні технології. Із семи можливих архетипів розвитку країн Україна перебуває на третьому, який має назву Service powerhouse (Потужний центр послуг). Але для сучасного світового розвитку цього недостатньо, повідомляє під час прямого включення на презентації з Китаю Ендрю Вільямсон, радник з економічних питань Huawei Technologies.
Закон про відкриті дані був офіційно прийнятий у 2017 році. Завдяки тому, що держава відкрила офіційні державні дані для громадян на 2018 рік, ВВП збільшилось на 800 млн дол., зазначає засновниця Інституту цифрової трансформації Надія Васильєва. Вона також наголошувала, що для інформаційно-комунікаційного прориву в Україні необхідна законодавча підтримка. А саме — впровадження відповідних законів, які б допомагали Україні розвиватися в цьому напрямі якомога швидше.
Робота на тему: «Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський капітал та формування компетентностей майбутнього» виявилась дуже плідною.
Над проектом працювали Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, компанія Huawei Ukraine та Інститут цифрової трансформації. Досліджувалися позиціонування і перспективи інтеграції України у сучасному цифровому світі і яким чином це може впливати на ринок праці, якість життя та соціально-економічний розвиток країни. Розроблено практичні рекомендації, до яких матимуть доступ усі громадяни країни. Рекомендації дістали назву «Дорожня карта розвитку людського капіталу для цифрової економіки України: Перехід до моделі цифрової економіки «Інноваційний хаб» 2021—2030».
