В українсько-польських відносинах з’явилася актуальна тема для обговорення. 11 червня посольство Польщі в Україні оголосило переможця тендера на обслуговування громадян у візових центрах у п’ятьох містах: Києві, Харкові, Львові, Вінниці, Луцьку й Одесі. Початкова вартість тендера сягала 38 млн євро. Дія контракту — три роки.

Підсумки викликали питання в експертів.

Кращим визнано пропозицію на суму майже 34 млн євро французько-польського консорціуму з п’яти фірм, включаючи нещодавно створену українську «дочку» компанії з Польщі. В українську команду переможця ввійшли підприємці, які не один рік возять заробітчан до Польщі й мають суперечливі відгуки. Як тепер можна відмовитися від їхніх послуг із працевлаштування, якщо тільки вони видаватимуть візи?

В Україні майже тисяча компаній мають ліцензію на посередницькі послуги з пошуку роботи в Польщі.

Як їм працювати, якщо їх конкурент одержує необмежений доступ до бази трудових мігрантів і має вплив на людей через візовий процес?

Ситуація зачіпає інтереси мільйонів українців і членів їхніх родин. У сусідній країні працює більш як 1,5 млн українських громадян. Трудові візи тільки торік отримали мало не півмільйона людей.

За словами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, є цілком реальна загроза того, що українці, які приходитимуть до візових центрів заради робочих віз, направлятимуться на роботу винятково до тих роботодавців, з якими співпрацює візовий посередник. Тобто в них скоротиться число варіантів можливого місця роботи та можуть погіршитися умови праці.

«Результати тендера несуть у собі ризик монополізму. Адже тепер у візовому центрі роботу веде компанія-роботодавець, що одержує величезну перевагу в порівнянні з іншими рекрутерами. Монополізм завжди несе в собі загрози погіршення якості послуг і ставлення до трудових мігрантів. Зараз, коли роботодавці конкурують між собою, вони поліпшують умови перебування на робочому місці й підвищують заробітки українців. Якщо отримання візи залежатиме фактично від єдиної компанії (та ще й роботодавця), то це напряму вдарить по зростанню зарплат українців у Польщі», — висловлює побоювання Воскобойник.

Експерт ринку праці Тетяна Пашкіна переконана, що відповідати за візи має незацікавлена особа. У цьому разі — організація, що не є учасником ринку праці в цьому сегменті. «Зрозуміло, що займатися паперовою тяганиною нецікаво багатьом міністерствам і відомствам, але й віддавати на відкуп рекрутинговим агентствам цю частину роботи все-таки не варто. І хороші питання на майбутнє. Якщо з’ясується, що обраний оператор зловживає ринковою владою, які заходи до нього будуть вжиті? І що відбуватиметься далі?» — запитує Тетяна Пашкіна.

Усі експерти ринку праці переконані, що влада повинна звернути увагу на ситуацію, що склалася.

«Обов’язок будь-якої держави — захищати своїх громадян, зокрема й за кордоном. У цій ситуації нашому МЗС варто було б звернутися до своїх польських колег і зажадати пояснень — як вийшло, що тендер на посередництво у видачі віз виграла компанія-роботодавець?» — вважає Василь Воскобойник.

У парламенті вже відреагували на ситуацію. Позафракційна народна депутатка Вікторія Гриб написала у своєму телеграм-каналі: «Фактично, йдеться про монопольне становище окремої польської компанії та її дочірньої фірми в Україні. А також надання виняткового одноособового доступу до бази особистих даних усіх українських трудових мігрантів. Таке монопольне становище може сприяти зловживанням та істотному погіршенню гарантованих умов праці в Польщі для громадян України».

Вікторія Гриб звернулася до глави МЗС Дмитра Кулеби із закликом звернути увагу польської сторони на ситуацію, що склалася, та взяти під свій особистий контроль рішення цього проблемного питання.

Ігор Ісаєв, головний редактор порталу українців у Польщі «Простір» наголошує, що історія з тендером отримала резонанс у польському суспільстві з кількох причин. «По-перше, це тендер на колосальний бюджет. Тому до нього особлива увага.

По-друге, дуже багато питань до дотримання антимонопольного законодавства й чесної конкуренції. Хочу звернути увагу на такий нюанс. Концерн-переможець береться обслуговувати дозволи на перетин кордону за якісь мінімальні гроші. У практиці тендерів у такій ситуації вибирають не найдешевшу пропозицію, а наступну за вартістю. Так уникають демпінгування. Під час   обговорення цього тендера це правило не було дотримано. Тож вибір переможця вочевидь позбавлений прозорості», — пояснює Ігор Ісаєв.

Українські заробітчани вже висловили своє ставлення до ситуації. Минулого тижня декілька десятків чоловік пікетували посольство Польщі й передали вимогу не допустити монополії та порушення прав трудових мігрантів.

За інформацією польських ЗМІ, три з п’яти учасників тендера оскаржили його результати в Польщі. Вже найближчим часом стане зрозуміло, чим закінчиться ця історія й хто видаватиме трудові візи. А підсумкове рішення приймуть все одно українці — якщо умови їх роботи в Польщі погіршаться, вони просто вибиратимуть для тимчасової роботи інші країни — проголосують своїми візами.