Серед доповідачів авторського твору професори Віктор Городовенко, Олег Марцеляк, Наталія Оніщенко, к.ю.н. Марія Осядла, професори Владислав Федоренко, Анатолій Селіванов, к.ю.н. Юлія Кобенок, професори Олена Рябченко, Сергій Прилипко (зліва направо).

Монографія за оригінальною концепцією була підготовлена у двох версіях провідними вченими України, суддями Конституційного Суду України і Верховного Суду під керівництвом професора, академіка НАПрН України Анатолія Селіванова і опублікована українською та англійською мовами. Рецензію провели судді Конституційного Суду України, професори В. Лемак та О. Первомайський. Монографія стала продовженням опублікованої раніше колективної монографії «Право у сучасному політичному житті України».

На заході були присутні доктори наук, професори, викладачі і студенти як КНУ імені Тараса Шевченка, так і інших вітчизняних університетів.

А. Селіванов звернув увагу, що завдяки ректору, професору В. Бугрову, який працював на філософському факультеті університету, для презентації була надана найкраща аудиторія цього факультету.

Основною метою зібрання було доведення членами авторського колективу нових поглядів та підходів до права, його ролі і значення для розвитку держави і громадянського суспільства, коли пошук нової ідеї права набуває нової методології в науці.

Професор А. Селіванов наголосив, що власне ідея підготовки презентованої монографії виникла на основі ідеї професора, члена-кореспондента НАН України Н. Пархоменко, яку вона сформулювала так: «Через ідеологію в позитивному праві — Основному Законі та інших нормативно-правових актах, закріплюються правові цінності, відображаються потреби й інтереси різних соціальних верств та держави загалом, здійснюється правове регулювання суспільних відносин. У цьому аспекті також необхідно зауважити на обов’язковості врахування умов реалізації позитивного права, які визначають досягнення мети правового регулювання, а отже, і закладеної в ньому правової ідеї. Насамперед це умови та обставини, в яких з’явилася і сформувалась правова ідея та отримала суспільне сприйняття, що забезпечило її рушійну силу».

Авторка розділу «Цінність права: соціальний вимір» професор, дійсний член (академік) НАПрН України Н. Оніщенко зазначила: «Важливо наголосити, що для забезпечення на практиці соціальних прав людини необхідно доктринально опрацювати і зреалізувати категорію «соціальних обов’язків», у тому числі соціальну відповідальність: держави, бізнесу, кожного члена громадянського суспільства. Без належних, кореспондуючих правам обов’язків ставити питання про належні соціальні права неможливо ні в теоретичному сенсі, ні в практичній площині».

Директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності МЮ України, професор В. Федоренко звернув увагу на досягнуту стадію створення конституційної держави, зазначивши: «Ключовим принципом, втіленим у конституції демократичних держав світу, включаючи і Конституцію України, є принцип народного суверенітету. Його можна тлумачити як визнання природного, абсолютного, неподільного й невідчужуваного права народу здійснювати своє повновладдя безпосередньо (референдуми, вибори, народні ініціативи та ін.), через представницькі органи державної влади і місцевого самоврядування, а також через механізми партиципаторної демократії, включаючи й сучасні інститути «e-демократії», які в силу науково-технічного прогресу та в умовах протидії пандемії коронавірусу COVID-2019 набувають дедалі більшої популярності в світі».

Усіх присутніх привернув увагу суддя Конституційного Суду України, професор, член-кореспондент НАПрН України В. Городовенко, якому належить переконання, що «Конституційний Суд України посідає особливе місце в системі державних органів. Він виокремлений із системи судів загальної юрисдикції та як єдиний, а отже, і унікальний юрисдикційний орган, який застосовує специфічні захисні, притаманні лише йому правові засоби охорони Конституції України. Варто нагадати, що створення та багаторічне функціонування єдиного органу конституційної юрисдикції свідчить про відтворення в Україні європейської моделі конституційного судочинства. На наше переконання, особливий статус КСУ власне й пояснюється тим, що він здійснює унікальну функцію правового захисту Конституції нашої держави».

У контексті нових підходів міжнародного права в умовах глобалізації в цій книжці професор Ю. Волошин у новій думці зазначив: «В епоху глобалізації держави, в результаті зростання рівня їх взаємозалежності, з відносно автономних політико-територіальних утворень перетворюються на ланки єдиної світової системи, яку в сучасних умовах правильно було б називати глобальною міждержавною системою. Отже, сучасне міжнародне право може бути названо глобальним міжнародним правом».

Після проректора університету професора М. Погорецького слово було надано також кореспонденту «Юридичної газети» О. Борису, який підкреслив унікальність і важливість презентованої наукової праці загалом та висловлених у ній нових ідей зокрема.

Оксана ЩЕРБАНЮК, доктор юридичних наук, професор.

Фото надано автором.