Але, як і попередні, вона завершилася з незначними зрушеннями в переговорах. 

Політичний посередник Євросоюзу Мирослав Лайчак повідомив журналістам, що зустріч знову відбувалася в напруженій атмосфері, коли кожна пропозиція сприймалася в багнети протилежною стороною. «Вони явно демонстрували різні підходи до будь-якого питання, це призвело до того, що ми сьогодні лише трохи просунулися вперед», -- прокоментував відновлення діалогу європейський дипломат. Він додав: це просування полягає в тому, що Белград і Приштина все-таки домовилися про щомісячні зустрічі експертів, які обговорюватимуть найгостріші проблеми та готуватимуть ґрунт для перемовин глав делегацій. Передбачається, що наступний раунд діалогу між ними відбудеться у вересні. 

За словами Лайчака, для Євросоюзу дуже важливо, щоб Сербія і Косово нормалізували свої відносини. «Від цього залежить їх європейське майбутнє. Тому очікую, що обидві сторони працюватимуть разом для подолання спадщини минулого й зможуть зосередитися на вирішенні нагальних питань», -- зауважив Мирослав Лайчак.

Не бракувало гостроти й у висловленнях глав делегацій після закінчення переговорів. 

Президент Сербії назвав їх надзвичайно складними через те, що Курті по суті повернувся в XIX століття. «Тому я не знаю, як триватиме наш подальший діалог», -- заявив Александр Вучич. Це обвинувачення він проілюстрував тим, що прем'єр Косово категорично відмовився обговорювати створення Асоціації сербських муніципалітетів у країні, а повертав розмову в минуле. Крім того, він наголосив, що косовська сторона не захотіла давати гарантій стосовно припинення провокацій проти сербів, які залишилися після відділення жити в Косово й Метохії.

У свою чергу Альбін Курті обвинуватив Сербію у відсутності політичної волі в пошуку зниклих безвісти 1644 громадян Косово. І вимагав від Вучича замінити в його делегації осіб, нібито причетних до їхнього зникнення. «Успіху в переговорах з питання про переміщених осіб не може бути досягнуто, поки сербську делегацію з цього питання очолює Велько Одалович», -- заявив Курті. На здивування президента Сербії він пояснив, що, за даними спецслужб Приштини, Одалович у 1997--1999 роках «представляв інтереси партії Мілошевича в Косово, окупованому Югославією». Тому говорити з ним немає про що. Як і з деякими іншими членами сербської делегації, котрі «брали участь в окупації Косово та причетні до геноциду 1999 року».

Альбін Курті запевнив журналістів, що делегація Косово приїхала до Брюсселя із конструктивними намірами й запропонувала Вучичу розглянути проект «мирної угоди із шести пунктів». Але сербська сторона відкинула цю пропозицію. Як і усунення перешкод, які заважають налагодженню торговельних і економічних відносин. За його словами, Косово акцентувало увагу на тому, що для початку Белград має скасувати 11 торговельних бар'єрів, які гальмують цей процес. Але знову була відмова. 

Проте Мирослав Лайчак висловив сподівання, що до вересня лідери Сербії і Косово якщо не переглянуть своє ставлення до пропозицій своїх делегацій, то хоча б зближатимуть їх.