22 липня, відразу після сильної нічної зливи, коли за кілька годин була вдвічі перевищена місячна норма опадів (на один квадратний метр землі випало 100 літрів води за норми — 45 літрів), Одеський міський голова Геннадій Труханов заявив, що тільки диво вберегло місто від катастрофи, значно більшого масштабу — затоплення всього Пересипу у разі руйнування дамби Хаджибейського лиману. Якби дощ тривав не чотири години, а ще хоча б пару годин — вода перелилася б через дамбу, з усіма наслідками, що могли статися. А наслідки могли бути такими: кілька тисяч будинків приватного сектору були б затоплені по самісінький дах, і без житла могли залишитися 30 тисяч одеситів...

Якщо дамбу прорве — то затоплення з масштабною екологічною й техногенною катастрофою загрожує території площею майже 200 тисяч гектарів з житловим районом Пересипу, численними промисловими підприємствами, залізницею та портовими терміналами. Таке затоплення вже було в 1941 році — коли радянські війська відступали з Одеси під натиском румунських військ...

У зоні можливого затоплення хвилею до двох метрів висоти опиниться район від Пересипського мосту до Жевахової гори, де проживають мало не 30 тисяч одеситів. У разі прориву дамби будуть зруйновані залізничні колії, а також автодороги та комунікації, що зв’язують селище Котовського із центром. Жителі мікрорайону залишаться без водопостачання і каналізації. Рівень забруднення Одеської затоки та шкоди екології Чорного моря навіть уявити важко.

На випадок надзвичайної ситуації з дамбою міська влада готова залучити 630 людей у складі 48 ремонтних аварійних бригад зі спецтехнікою.

Незважаючи на те, що злива припинилася, у лиман продовжують скидати каналізаційні стоки зі станції біологічного очищення «Північна», що збирає каналізацію практично з усієї північної частини Одеси. Сьогодні розташовані між Пересипом і Хаджибейським лиманом поля фільтрації (їх ще називають полями зрошення) поросли зеленою травою, а наявні тут канали, протоки й озерця — заповнені водою по максимуму.

ДОВІДКА «Голосу УкраЇни»

Дамбі Хаджибейського лиману 150 років. Вона стримувала підвищення води в лимані, глибина якого сягає 20 метрів. В 30-ті роки минулого століття дамбу було модернізовано. Сьогодні це грунтовий насип, усередині якого — дерев’яні палі, з боку лиману вона укріплена бетонними плитами.
У 1941 році радянські війська, що відступали з Одеси, висадили дамбу в повітря, і води лиману затопили околиці Одеси. Відновили її румунські окупанти, побудувавши для водовідведення спеціальний канал. У 1990-х споруду почали укріплювати будівельним сміттям. 2009 року було розроблено проект із запобігання руйнуванню дамби Хаджибейського лиману. Проект визначав три стадії робіт: зведення насосної станції, заходи щодо відведення стічних вод станції біологічного очищення «Північна» і будівництво глибоководного скидання вод углиб Одеської затоки. Проект досі не реалізовано.

Де багато няньок, там дитя без голови

Усі тридцять років незалежності в Одесі тривають запеклі суперечки: хто відповідає за експлуатацію, ремонт і збереження дамби? Абсолютно всі владні структури — облдержадміністрація, міська рада, Міністерство інфраструктури — затято відхрещуються від відповіді на це питання. Це цілком зрозуміло, адже йдеться про фінансування та виділення значних коштів. Усі визнають необхідність контролю над експлуатацією складної гідротехнічної споруди, але ніхто не бажає брати на себе відповідальність за Хаджибейську дамбу...

По гарячих слідах після рясної зливи було проведено чергову оперативну нараду. 23 липня про можливі шляхи розв’язання проблеми повені, що дамоклевим мечем висить над Одесою, розповів керівник міського управління капітального будівництва Борис Панов. За його словами, передусім потрібно реконструювати так званий скидний канал з Хаджибейського лиману, відновити повноцінне функціонування «Румунського» каналу, ввести в експлуатацію систему глибоководного скидання в море стічних вод зі СБО «Північна» і налагодити систему насосних станцій, які зможуть оперативно та контрольовано перекачувати воду з лиману в море.

Як кардинальний захід Борис Панов назвав необхідність будівництва фактично нової дамби у вигляді кам’яної буни — паралельно існуючій дамбі, з боку лиману. Потім простір між цією буною і старою дамбою буде засипано ґрунтом — і це дасть можливість ще й розширити до повноцінних чотирьох смуг Об’їзну дорогу, що пролягає тут.

Варто зазначити, що міська влада починаючи з 2016 року постійно говорить про критичний стан дамби Хаджибейського лиману. В 2021 році вже були зафіксовані протікання води в приміщеннях насосних станцій, вбудованих у тіло дамби.

Катастрофічні ситуації, пов’язані з технічним станом Хаджибейської дамби, трапляються регулярно. І з такою ж регулярністю «намічаються заходи щодо порятунку», з реконструкції. Але практичні кроки й інженерні рішення не вживають.

Звучить просто фантастично й просто неймовірно: Хаджибейська дамба нічийна, у неї немає господаря, у жодному з бюджетів — державному, обласному, міському — не виділяються кошти на її утримання, і взагалі — її не можна вважати гідротехнічною спорудою.

Комплексне дослідження стану дамби Хаджибейського лиману в Одесі ніколи не проводилося. Сьогодні немає точних даних про її стан.

Чергового удару стихії дамба вже не витримає

Учені впевнені, що ремонтувати або нарощувати дамбу вже марно. Навантаження на гребінь дамби щорічно збільшується — тут проходить об’їзна дорога й від потоку великовантажних автомобілів дамба просто сповзе в лиман. Вихід один — необхідно регулювати рівень води в лимані. Потрібно терміново будувати нові каналізаційно-насосні станції й перекачувати з їхньою допомогою воду з лиману в Чорне море.

Рівень води в Хаджибейському лимані, за оцінками гідротехніків, перевищує норму на 2,5 метра. Виходячи із цієї «норми» і проектували її укріплення в 2016 році, яке зараз не витримало шторму.

Фахівцями сьогодні озвучується низка рекомендацій. Насамперед слід знизити рівень води в Хаджибейському лимані Як показав досвід, відкачування насосами — захід тимчасовий. Тому необхідно реалізувати проект самопливного скидання вод з лиману в море. Також необхідно провести ремонт тіла дамби. При цьому, з урахуванням того, що дамба довгий час експлуатується в аварійному режимі, укріплення дамби не може гарантувати її тривалу експлуатацію.

Орієнтовну вартість робіт з порятунку дамби сьогодні назвати неможливо — надто багато чинників потрібно врахувати й прорахувати. Зрозуміло одне — коштів бюджету міста Одеси на це просто не вистачить. Слід розробити Державну програму з порятунку Одеси від затоплення водами Хаджибейського лиману.

Компетентна думка

Сергій СТЕПАНЕНКО, доктор технічних наук, професор, ректор Одеського державного екологічного університету:

«Дамба через Хаджибейський лиман — це не гребля, а просто насип із землі, будівельного сміття, залізобетонних плит. Досвіду експлуатації такої хаотичної гідротехнічної споруди просто не існує. Фігурально кажучи — це замок, побудований на піску. Споруда досить тендітна й надто небезпечна через свою непередбачуваність. Лиман розташований на узбережжі Чорного моря, за 7 км до північного сходу від Одеси. Довжина його коливається від 31 до 33 км, ширина — 0,5—3,5 км, площа — майже 70 км2, глибина — до 15 м, солоність — 5—6 проміле.

Лиман відділений від моря піщано-черепашковим пересипом завширшки майже 5 км і не має зв’язку з морем.

Кожна критична ситуація, що стається, після якої не виконані рекомендовані проектними й науковими структурами заходи, призводить до погіршення ситуації загалом.

Крім укріплення дамби, необхідна ще ціла низка заходів у цьому комплексі: і перш за все — створити систему аварійного спуску води в Хаджибейському лимані. Єдиним варіантом, який може бути, є так званий румунський канал. І, певна річ, необхідно нарешті визначитися: хто відповідає за дамбу, хто спостерігає за рівнем води в лимані. І тільки тоді порушувати та вирішувати питання про будівництво класичної гідротехнічної споруди — дамби».

Одеса.

Фото надано автором.