Директор ТОВ «РА.ДА», член кластера легкої промисловості міста Києва Андрій Прохоровський і ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко демонструють експонати представнику ЗМІ.

Хто служив в армії, знає, що екіпірування солдата — складова частина його озброєння. Тому досвідчений командир однакову увагу приділяє як надійності техніки, так і черевиків.

До речі, за свідченням тих, хто носить берці в окопах, довговічність вітчизняних перевищує зарубіжні, їхній (і не тільки) «батько» — Київський національний університет технологій та дизайну. Саме його виробничники називають лідером галузі.

Саме він розробляє й забезпечує науковий супровід впровадження інноваційних технологій, які допомагають вітчизняним підприємцям бути конкурентоспроможними на європейському ринку. За успіхи у науково-дослідній і педагогічній діяльності міжнародні експерти внесли його до ТОП-100 найкращих дизайнерських шкіл світу.

Наука, як стверджував Григорій Сковорода, живе в діянні. За цим принципом діють і світові лідери підготовки дизайнерів та технологів. Один з напрямів роботи — екіпірування силових структур. Продукція КНУТД уже не один рік тримає оборону в окопах Донбасу. Та так ефективно, що на міжнародній виставці озброєння, яка нещодавно відбулася в Києві, увага спеціалістів до виробів КНУТД була не меншою, ніж до найгрізнішої зброї. Приміром, спеціальні шкарпетки розглядали з такою самою зацікавленістю, як і новітній танк.

Виставка — не лише демонстрація зробленого. Вона дає поштовх аналізу й прогнозуванню, зрештою, спонукає шукати відповідь на питання — завдяки чому досягнуто успіху. Виставка презентує лідерів. Київський національний університет технологій та дизайну серед них не загубився.

Ректор — антикризовий менеджер

Кожен успіх починається з іскри, яку запалює людина, котра вірить, а головне — знає шляхи його досягнення. Таким сурмачем десять років тому став у Київському національному університеті технологій та дизайну академік НАПН України Іван Грищенко, якого колектив обрав ректором.

На той час корабель, штурвал якого вручили доктору економічних наук, був без вітрил і фактично без моря. Університет готував кадри для легкої промисловості. Її ж практично в Україні не стало. То кому ж потрібні випускники університету? Так стояло питання до Грищенка.

— Не чекати змін, а творити їх! — з такого звернення до колективу розпочав свою роботу ректор.

Іван Михайлович знав, що говорив. В університет прийшов з величезним життєвим і науковим багажем. Як народний депутат України першого скликання за своєю суттю був державотворцем, у якого слово не розходиться з ділом.

Проголосувавши за незалежність, він усе робить для того, аби Україна була справді такою. Шлях до цього — зміцнення економіки через розвиток виробництва.

З цього й розпочалася діяльність ректора як антикризового менеджера. Освіта не може розвиватись, коли на випускників університету немає попиту. Виробництво не підніметься з колін без спеціалістів. То як зробити, щоб ця взаємозалежність активно функціонувала?

КНУТД — університет технологічний.

— Наше завдання, — звертався ректор до колективу, — дати підприємцям технології, завдяки яким вони зможуть конкурувати із зарубіжними виробниками.

Дали. Допомогли впровадити. Роботи науковців університету останніх років удостоєні трьох Державних премій у галузі науки і техніки. Завдяки їм індустрія моди встає з колін. Водночас зростає якість освіти. Поєднання підготовки спеціалістів з урахуванням прогресу галузі відкриває перспективи соціально-економічного розвитку держави. А це, крім усього, в умовах сьогодення сприяє обороні й протистоянню пандемії.

Своєю роботою академік Грищенко переконливо демонструє: справжні лідери знаходять можливості в будь-яких труднощах, а не труднощі в будь-яких можливостях.

Шкарпетки — товар стратегічний

Автор не перебільшує. Так стверджували представники Збройних Сил, знайомлячись на виставці з унікальними шкарпетками (їх уже використовують бійці), розробленими й виготовленими за участю КНУТД.

Щоб оцінити їхню значимість, варто уявити себе в тилу ворога тиждень, а то й більше. Зрозуміло, там не до заміни шкарпеток. Але ви не відчуваєте жодного дискомфорту, а все тому, що одяг і шкарпетки зі спеціальними властивостями можуть без прання зберігають свої гігієнічні функції більш як тиждень.

Створено й інші вироби зі спеціальними захисними характеристиками, які необхідні для Збройних Сил і актуальні в умовах епідемії COVID-19. Приміром, інноваційні тканини зберігають антибактеріальну дію навіть після двадцятого прання. Їх використання дає змогу знизити собівартість виробів і підвищити конкурентоздатність українських підприємств. Інноваційні розробки впроваджено в промислове виробництво. Вироби з цих тканин є складовими комплекту бойового екіпірування військовослужбовців. Зокрема, створено й налагоджено виробництво льотно-технічного обмундирування, шкарпеток та предметів білизни як окремих елементів комплекту бойового екіпірування із антимікробними та дезодоруючими властивостями.

У результаті спільної роботи є й наші інноваційні напрацювання, які успішно використовуються. Приміром, уперше запропоновано інтегровані волоконно-оптичні давачі для діагностування різних небезпечних ситуацій у процесі бойових дій у режимі реального часу. Вони здатні сигналізувати про небезпеки ймовірного ураження противником, що дає змогу завчасно попереджати бійця про те, що він потрапив у приціл снайпера. Отож, не лише бронежилет рятує життя.

Але й вони не залишились поза увагою університету. Уже багато років КНУТД співпрацює з компанією «РА.ДА». Весь цей час доводилось бути свідком титанічної роботи зі створення і, що не менш важливо, просування на ринок засобів індивідуального захисту бійців. Зрештою, висока якість виробів здолала всі бар’єри. Нині «РА.ДА» серійно випускає бронежилети різних видів, які затребувані в Збройних Силах. Розмаїття виробів доповнюється протиосколковим покривалом, кулезахисними шоломами, локалізаторами вибухівки, костюмами та системами для розмінування, бронежилетами. Уся продукція сертифікована, відповідає вимогам стандартів і нормативній документації. На цьому не зупинились. КНУТД та «РА.ДА» разом з ученими Херсонського національного технічного університету і Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного розробили технологію отримання натуральної сировини для текстильної промисловості з некондиційного грубого волокна, яке в Україні становить майже 40% від загального виробництва. Отож, з відходів є доходи.

— Співпраця науковців, освітян і виробничників, — каже професор Іван Грищенко, — дає не лише продукцію оборонного характеру, а й забезпечує інноваційний розвиток держави. Ресурси планети вичерпуються. Потреби людства зростають.

Тому особливо гостро постало питання екології, економіки та безпеки. Шлях розв’язання проблем — удосконалення технології. Ним і йдемо.

Де рейки для локомотива?

Дорога в лідера дуже складна. Нагадує рух локомотива полем без рейок. Аби пришвидшити впровадження інновацій у виробництво, КНУТД ініціював створення Київського освітнього інвестиційно-технологічного кластеру легкої промисловості.

До нього увійшов університет, провідні підприємства галузі столиці та міськдержадміністрація. Крім того, кластер здатний забезпечувати столицю товарами для міського господарства, які накуповуються за кордоном. Депутати міськради провели в КНУТД виїзне засідання, де для них організували виставку продукції кластеру. Захопленню й обіцянкам не було меж. Однак за порогом усе забули. Мабуть, тому, що депутати, які займаються бізнесом, торгують не лише крамом.

Особисті інтереси для них важливіші від державних.

Згадана міжнародна виставка зброї, де продукція кластеру вкотре отримала схвальну оцінку, — не перша. Однак продукція кластеру просувається до споживачів дуже повільно.

— Біда в тому — каже керівник компанії «РА.ДА» Андрій Прохоровський, — що влада мала цікавитись можливостями університетської науки. Завдяки зусиллям академіка Грищенка вдалось налагодити співпрацю науки з бізнесом. А найслабшою ланкою в кластері виявилась міська адміністрація, яка недостатньо робить для піднесення виробництва.

Якщо виходити з того, що периферія визначається не віддаленістю від центру, а застоєм думки та дії, то Київ опинився на периферії розбудови кластеру. А це вже стратегічний прорахунок. Бо кластерна система домінує в розвинутих економіках.

Отже, влада не розуміє перспектив, які відкриває наука. Тим часом ставлення до науки — лакмусовий папірець, який перевіряє на зрілість тих, хто приймає рішення.

І якщо в нас усе тримається на ентузіазмі, про рейки для локомотива прогресу не дбають, то Китай, приміром, лідерство КНУТД у світі визнав запрошенням відкрити в Піднебесній український інститут. Такий уже працює три роки, КНУТД імпортує знання.

Нам би таку реакцію влади на інноваційні проекти українських учених! Бо проблема звучить так: ставлення управлінців до легкої промисловості і її флагмана — Київського національного університету технологій та дизайну — віддзеркалює їхнє ставлення до екіпірування воїнів, які захищають країну.

Фото надано автором.