В інформаційному просторі триває постійна цілодобова війна та «бойові дії», а інформаційні операції за своїми наслідками є порівнянні з військовими атаками на передовій. На цьому акцентує увагу співробітник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, полковник Валерій УДОВИЧЕНКО (на знімку).

Межа між свободою слова та розповсюдженням тенденційних повідомлень дуже тонка

— Пане Валерію, яким інформаційним кампаніям з дестабілізації ситуації в країні вдалося запобігти?

— Взагалі, вважаю, що успішними прикладами публічно вихвалятися не слід, оскільки противник може зрозуміти, як саме його обійшли.

Служба безпеки України здійснює контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави.

Ми ефективно протистоїмо спробам дестабілізації ситуації в країні, що здійснюються із використанням етнічного, релігійного та міжконфесійного чинників, оскільки ворог дуже активно роздмухує саме цей вид ворожнечі. Постійно протидіємо інформаційним вкидам та фейкам, блокуємо джерела поширення деструктиву, нівелюємо спроби позиціонувати Україну на міжнародній арені як майданчик або базу, де нібито готують різного роду «бойовиків», «найманців» або навіть «терористів». До здійснення таких провокацій та атак долучаються, на жаль, не лише Російська Федерація, а й деякі інші суміжні країни.

— І які результати?

— 2020 року нами припинено роботу майже 3 тисяч веб-ресурсів, що використовувались із злочинною метою, заблоковано понад 2,5 тисячі спільнот з більш як мільйонною аудиторією, нейтралізовано 21 ботоферму загальною потужністю понад 60 тисяч ботів.

— Що потрібно змінити в законодавстві, аби успішніше протидіяти ворогу?

— Спектр необхідних для цього законодавчих змін досить широкий. Починаючи від законодавчого визначення понять «дезінформація», «пропаганда», «негативний вплив» та введення відповідальності за її поширення до чіткої взаємодії, розмежування відповідальності, прав та повноважень державних органів та суспільства у сфері протидії негативним інформаційним впливам.

На стратегічному рівні вкрай необхідно визначити та обрати найприйнятнішу для нашого суспільства форму державно-цивільного партнерства у сфері безпеки.

У наших сусідів у Балтії є гарні приклади. Також є хороший приклад польської контррозвідки ABW, яка пропонувала в доктрині інформаційної безпеки створити серед спеціально навчених громадян осередки інформаційного опору.

На тактичному рівні не вистачає норм права, які б дозволяли швидко реагувати і блокувати деструктивні повідомлення, хоча б на деякий час, до розгляду справи в суді.

Межа між свободою слова та розповсюдженням тенденційної інформації дуже тонка. Україна дотримується всіх стандартів демократичного суспільства. Тому часто важко швидко зібрати доказову базу та оперативно блокувати канали розповсюдження фейків, спрямованих на завдання шкоди інформаційній безпеці. А це може призвести до дестабілізації суспільної обстановки.

Ми сподіваємось, що в умовах гібридної агресії РФ проти України законодавець дасть нам ефективні інструменти для захисту інтересів держави в інформаційній сфері.

Противник добре «грає» на посиленні фобій, страхів і недовірі до органів влади

— Чи розуміють задіяні в інформаційних операціях особи, на що націлені їхні дії?

— Виконавців зазвичай використовують наосліп — адже їхня поведінка повинна бути щирою. І картинка краща виходить, і посередник може собі гроші привласнити. Іноді пропонують фальшиву ціль, іноді вигадують конспірологічний мотив, іноді посередники видають себе за союзників («операції під чужим прапором»).

Якщо говорити про дії в інформаційному просторі, то людина швидше усвідомлює (або принаймні здогадується), в чиїх інтересах вона діє. Утім, спектр застосування РФ різних проксі-сил такий широкий, що довести та задокументувати справжнього замовника або організатора можливо лише у ході негласних заходів та слідчих (розшукових) дій.

До того часу людина може себе заспокоювати, що нічого деструктивного чи неправомірного вона не здійснює, а просто заробляє гроші чи виконує якесь бізнес-замовлення.

Звичайно, існують мережі або групи так званих конфідентів, які отримують грошову винагороду на постійній основі і знають, у чиїх інтересах вони діють.

— Чи беруть участь у них політологи й чи притягуєте їх до відповідальності?

— Політологи, лідери громадської думки та різного роду експерти здебільшого діють у форматі «м’якої сили» («soft power»), ненав’язливо (а іноді наполегливо) транслюючи аудиторії загальний стратегічний наратив впливу, формуючи відповідну мапу уявлень аудиторії та причинно-наслідкових зв’язків різних подій. Їхнє завдання — це інтерпретація фактів та подій у вигідному противнику світлі. Експерти, зазвичай, дуже обережно висловлюються, щоб їхня діяльність не підпадала під дію КК України. Ворожа пропаганда маскується під «свободу слова», «альтернативну точку зору» або «політичну агітацію» під час виборів.    

Звичайно, СБУ тримає таких спікерів у полі зору та реагує відповідно до чинного законодавства України.

— Що змінилося під час пандемії? Чи «працюють» підривні групи на тему вакцинації?

— Тема вакцинації залишається однією з провідних в обоймі російської пропаганди та заходів впливу. Так, донедавна одним з основних завдань було розчистити простір для заходу на український ринок російської вакцини. З цією метою, з одного боку, проводилась потужна глобальна кампанія з демонізації вакцин західних країн та загалом вакцинування («чипування» людей, модифікація геному людини, «досліди над людством» та ін.), з іншого боку — проводилась дуже обережна, але комплексна операція з просування російської вакцини на український та міжнародний ринки.

РФ використовує всі приводи для посилення серед населення різного роду фобій, страхів, провокування недовіри до органів влади, медичної системи тощо.

— Як заробляють на вкидах у телеграм-канали?

— Головна перевага Тelegram полягає у його доступності, адже основний функціонал надається безплатно. Відтак головні капіталовкладення зацікавленої сторони спрямовуються на створення фінансових стимулів для тих, хто займається поширенням продукту, тобто замовного деструктивного контенту для широких мас.

— Як визначаєте, що ТК адмініструють з РФ? Чи можна це зрозуміти простому отримувачу інформації?

— Політика конфіденційності Тelegram сформувала користувацьке середовище, в якому складно деанонімізувати власників акаунтів. Саме високим рівнем анонімності Тelegram привертає до себе увагу тих, хто прагне використовувати цю платформу для різного роду протиправної діяльності. Тому ідентифікація власників ТК, які публікують інформацію протиправного змісту, — складний процес.

Разом із тим, неважко зрозуміти, що канал адмініструють з РФ, на основі аналізу контенту. Як правило, всі пропагандистські канали Тelegram працюють більш-менш синхронно, і вони є анонімними. Їх меседжі, як правило, збігаються і за своєю тематичною спрямованістю, і за часом «вкиду» в інформаційний простір. ТК використовують для проведення психологічних операцій у формі поширення «чуток». Навіть на 80% правди там завжди буде 20% відвертої брехні, і майже неможливо виокремити одне від іншого.

— Що таке ботоферми і фабрики тролів? Чи мають вони якісь ознаки?

— Під ботофермами, як правило, розуміють сукупність акаунтів у соціальних мережах, які виконують розповсюдження інформації по загальнодоступних чи закритих спільнотах, здійснюють автоматичне коментування публікацій, та діяльність яких підпадає під ознаки скоординованої неавтентичної поведінки.

Ботомережі як складові таких систем моніторингу виконують такі функції: здійснюють моніторинг у режимі реального часу мережі Інтернет; збирають інформацію (big data) щодо користувачів мережі Інтернет, їх дій, інтересів, захоплень, а також психологічні портрети користувачів та окремих цільових груп; поширюють та просувають деструктивний контент у рамках інформаційних операцій, забезпечують «астротурфінг» у соціальних мережах; відстежують ефективність інформаційного впливу на конкретні цільові аудиторії для коригування напрямків інформаційних атак.

Тому дуже важливо в рамках підвищення медіаграмотності та інформаційної гігієни користувачів закликати їх до видалення з друзів, або відмови у підписці на акаунти, що мають ознаки належності до бото- чи трольмереж. Це підвищить рівень як особистої безпеки користувачів, так й інформаційної безпеки суспільства загалом. Збережімо разом суверенну, демократичну Україну!

Фото автора.