Як зауважив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, ще не так давно про культурну дипломатію говорили хіба що в дуже вузькому колі фахівців. А нині цей термін уже загальновживаний. Тепер це називається м’якою силою країни. Тобто йдеться про набір активів, переваг та сильних сторін, завдяки якому ми маємо приваблювати до себе іноземців, переконувати і, зрештою, робити так, щоб про Україну краще знали у світі, краще нас розуміли і ставилися до нас більш прихильно та лояльно, зауважив фахівець.
Культурна дипломатія дає змогу досягати сердець та умів людей, до яких важко достукатися інструментами традиційної політичної дипломатії, переконаний Володимир Шейко. Український інститут є профільною державною інституцією української культурної дипломатії, повідомив він. І висловив переконання, що Україна без культурного обличчя є об’єктом, а не суб’єктом міжнародних відносин. «Важливо це обличчя формувати, зберігати і розширювати розуміння світу, що таке сьогодні українська культура, якою є наша культурна спадщина, куди ми рухаємося як сучасна політична нація, — підкреслив В. Шейко. — Вважаємо, що культурна дипломатія є чинником національної та інформаційної безпеки України. Цю тезу ми послідовно просуваємо в усіх наших проектах та комунікаціях. Хочу зацитувати Ніколаса Калла, який увів в обіг термін «репутаційна безпека». Він стверджує, що коли розпочалася російсько-українська війна, то Україна багато втратила в той момент через те, що її недостатньо диференціювали в міжнародній спільноті від Росії. Він наголошує, що ця культурна суб’єктність, яка оприявнюється через наші культурні надбання, є надзвичайно важливим чинником для того, щоб міжнародна спільнота підтримувала український інтерес». Культурна дипломатія — це про імідж і про бренд України, каже В. Шейко, але це широкий і багатогранний інструмент, який фактично є «грою в довгу», є тим полем можливостей, через який за кордоном може розкритися культурний та гуманітарний потенціал нашої країни.
Кожен із нас поширює українське за допомогою власних каналів впливу, і внесок кожного вагомий, на цьому акцентувала дружина Президента Олена Зеленська. «Під час форуму ви зможете почути різні голоси тих, хто популяризує Україну в світі, — сказала вона. — Це дипломати, які говорять мовою офіційних заяв, дизайнери, які спілкуються зі світом через кольори та стилі, спортсмени, чий голос чути завдяки рекордам та досягненням, митці, які іноді кричать, а іноді шепочуть мовою образів, підприємці, які роблять усе, щоб про українські товари говорили в світі. І журналісти, які розповідають історію країни світові. Від кожного із нас залежить, що почують про Україну, якою побачать її в світі».
На думку О. Зеленської, культура — це найбільш масштабний майданчик для діалогу. Це доступний простір для спілкування та взаєморозуміння. Завдяки нашій культурі ми вже підкорили серця мільйонів людей у світі, каже вона. І тепер ми помітні у світовому культурному просторі. «Я хочу щоб наш голос звучав ще сильніше», — акцентувала дружина глави нашої держави.
А для того, щоб українці більше дізнавалися про світ, О. Зеленська започаткувала ініціативу запровадження україномовних гідів у світових музеях. «Аудіогід — це своєрідний портал, — каже вона. — Просто уявіть: натиснувши одну кнопку та обравши синьо-жовтий прапорець, ви вже зараз почуєте в 25 музеях світу 16 країн рідну мову». Під час форуму О. Зеленська запропонувала запустити ще один, 26-й, аудіогід — у Німеччині. Хоч зазвичай це робиться у більш вузькому колі, разом із представниками дипломатичних установ, учора зробили виняток, і українська зазвучала в палаці Сан-Сусі у місті Потсдам.
«Хочу щоби й інші напрями, які об’єднують Україну зі світом у витворах мистецтва, через гастролі наших виконавців та за допомогою кінострічок наших режисерів, зближували нас у глобальному культурному просторі», — резюмувала О. Зеленська. Попереду ще дуже багато роботи, наголосила вона.
