Дехто говорив про те, що невеликі населені пункти перетворяться на бідних родичів, до яких немає діла багатому господареві, котрий їх прихистив. Мовляв, влада, за звичкою, спрямовуватиме всі матеріальні та фінансові ресурси на розвиток міста, а на навколишні сільські території уже не вистачить. Зате місто буде у подвійному виграші, бо до всіх своїх ресурсів додасть ще й землю. Чи підтвердилось це на практиці? Приміром, хто і що виграв після утворення Шепетівської територіальної громади, можна зрозуміти, провівши невеликий аналіз її діяльності за останні кілька місяців.

Цю міську громаду було створено менш як рік тому. Жителі трьох навколишніх сіл — Плесни, Пліщина і Жилинців — довго не могли наважитись на приєднання до райцентру. Народження єдиної громади відбулося в останній момент проведення реформи.

— Уже перші місяці роботи продемонстрували, що нам вдається консолідувати зусилля та ресурси для забезпечення потреб усіх жителів громади, — поділився думками міський голова Шепетівки Віталій Бузиль.

Він навів такі цифри: фактичні надходження фонду бюджету громади з трьох сіл становили майже 5,5 мільйона гривень, водночас видаткова частина перевищила 10 мільйонів, де кошти місцевого бюджету сягнули п’яти мільйонів гривень. Тож про якусь фінансову дискримінацію і мови бути не може.

У Плесні завершили будівництво центральної мережі водогону з сучасними імпульсними насосами. Паралельно підготували документацію для будівництва другої черги водогону. Такі новації чекають і на Пліщин. Там обстежують наявні мережі та свердловини, готується необхідна для будівництва документація. Вода сьогодні — це те живильне джерело в прямому і переносному значенні слова, котре дає життя населеним пунктам.

Для селян відкрили і новостворений віддалений кабінет управління соціального захисту населення, тож чимало питань вдається вирішувати на місці, без поїздок до райцентру. Крім того, старостати під’єднані до загальної системи міських реєстрів та документообігу, що значно полегшує роботу при розв’язанні багатьох бюрократичних задач.

Важливим є і те, що місцевій владі вдалось налагодити добру співпрацю з агрофірмами, які орендують землю у тамтешніх селах. Укладені угоди соціального партнерства приносять свої плоди. Саме завдяки їм села отримали нові дитячі майданчики, допомогу при ремонті гімназії, а ще — кошти на реконструкцію пам’ятника Т. Г. Шевченку.

Саме завдяки соціальному партнерству у селах налагодили службу вивезення побутових відходів. Те, що завжди було звичним для містян, тепер входить і в життя селян. Тож у громаді переконані: нові стандарти життя прийдуть і в села.

Хмельницька область.