«Ось Жаб’є — гуцульська столиця»  Іван Франко

Письменник не раз бував у цьому краї та своєрідно увічнив давню назву селища. Його перейменували в 1962 році. А перша писемна згадка про Жаб’є датується 1424-м.

З нагоди 597-ї річниці у Верховині відбулося чимало заходів. Насамперед із Днем селища верховинців та гостей краю привітав голова територіальної громади Василь Мицканюк. Керівник подякував працівникам підприємств, установ та організацій, які забезпечують життєдіяльність та економічний розвиток Верховинщини, і вручив найдостойнішим грамоти селищної ради.

«Нам випала велика честь жити в гуцульській столиці, яка споконвічно славилася працьовитими, щирими, талановитими, самобутніми людьми, де з покоління в покоління збережені звичаї, обряди і традиції, де вирує опришківський дух, де шумить Черемош та шепочуть вічнозелені смереки, — зазначив у вітальному слові Василь Мицканюк. — Кожен, хто тут народився, хто має змогу хоч раз побувати в цьому чарівному куточку, відчуває якусь невидиму силу, черпає тут життєдайну енергію і тішиться всіма господніми благами. Бажаю, щоб із кожним роком наше селище розквітало і ставало гарнішим, щоб краще жилося його мешканцям, щоб свято — День селища — завжди єднало і гуртувало нас в одну велику верховинську родину».

Лунали вітання від численних гостей, адже на свято прибули народний депутат Володимир Тимофійчук, перший заступник голови Івано-Франківської облради Василь Гладій та радник голови ОДА Іван Шкіндюк, заступник начальника управління культури, національностей та релігій ОДА Мирослава Корнелюк, голова Верховинської районної ради Юрій Філипчук та заступник голови РДА Світлана Уршеджук.

На честь свята на Співочому полі у Верховині відбувся також ІV фестиваль автентичної гуцульської убирі, де кожен старостинський округ продемонстрував народний одяг. А ще — концерт за участю іменитих артистів та аматорських колективів, Свято ремесел та фольклору і молодіжна дискотека у вишиванках. Варто зазначити, що Верховина не тримається тільки на давніх традиціях. Тут стрімко розвивається молодіжне середовище.

Підприємці створюють нові туристичні продукти, використовуючи принадливе високогірне розташування. З року в рік зростає число приватних музеїв та сучасних відпочинкових комплексів.

Великий поштовх для соціально-економічного розвитку краю дає й оновлення дорожньої інфраструктури. А за всім цим — створення нових робочих місць. Тож столиця Гуцульщини носить цей статус по праву.

Віриться, що 600-літній ювілей селище відсвяткує ще потужніше.

Івано-Франківська область.

На святі побував народний депутат Володимир Тимофійчук (на знімку в центрі праворуч).

Фото прес-служби Верховинської селищної ради.