За довжиною мережі своїх залізниць Україна посідає третє місце в Європі. А залізничний транспорт вважається провідною галуззю в дорожньо-транспортному комплексі країни. Бо ж він забезпечує майже 82% вантажних і 36% пасажирських перевезень, здійснюваних усіма видами транспорту. Однак через недостатність власних джерел основних фондів, відсутність державної підтримки інноваційного розвитку залізничної галузі і низький рівень інвестиційної привабливості вітчизняний залізничний транспорт позбавлений можливості модернізуватися та надавати послуги на рівні, якого вже давно очікують споживачі.

Коли ж держава зверне увагу на граничну зношеність та низьку продуктивність пасажирського рухомого складу вітчизняної залізниці і як розвиватиметься галузь найближчими роками? Із цими запитаннями «Голос України» звернувся до заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимира Крейденка.

— Володимире Вікторовичу, маючи настільки розгалужену й потужну залізничну мережу, Україні зі своїми прадавніми електричками та потягами ще дуже далеко до європейського рівня. Населення вимушене користуватися послугами «Укрзалізниці», бо почасти немає альтернативи. Як довго ще терпітимемо обідрані вагони — без сидінь у електричках і без кондиціонерів у поїздах далекого сполучення?..

— Мушу визнати, що технічне й технологічне відставання українських залізниць від залізниць європейських країн істотне. Держава тривалий час ігнорувала цю проблему. Внутрішні резерви спроможностей майже вичерпано. А через невживання дієвих заходів з боку держави це вже призвело до зниження мобільності населення. Нам фактично заново доведеться створювати виробничу базу для будівництва сучасних пасажирських вагонів із використанням імпортного устаткування та нових технологій. Для відновлення та покращення стану вітчизняної залізниці сьогодні потрібно використовувати сучасний світовий досвід, технології та реальні потужності, які б змогли не в далекій перспективі, а вже за кілька років продемонструвати вдалий результат.

Саме з цією метою нещодавно відбулося підписання Меморандуму між Міністерством інфраструктури, АТ «Укрзалізниця», компанією Stadler і Швейцарським агентством зі страхування експортних ризиків SERV. Підписання цього документа дає старт відкриттю експортного фінансування Швейцарської конфедерації для України. Кошти будуть спрямовані на розвиток сектору залізничного транспорту в розмірі до 500 млн євро.

—  Тобто на Україну чекає масштабне оновлення залізничної інфраструктури?

— Так, і це оновлення відбуватиметься за програмою «Велике будівництво», ініційованою Президентом. На тридцятому році незалежності держава нарешті почала приділяти гідну увагу пасажирським перевезенням залізницею. Додам, що вперше за всі роки в держбюджеті на 2021-й закладено 4,025 млрд грн, з яких 3 млрд заплановано виділити на оновлення рухомого складу для пасажирських перевезень. Решту коштів витратять на модернізацію залізничної інфраструктури. У 2021 році «Укрзалізниця» закладає фундамент 5-річної програми оновлення рухомого складу в усіх сегментах пасажирських перевезень.

— Це оновлення відбуватиметься державним коштом?

— Не тільки. Уперше за роки незалежності Україна залучає експортне фінансування зі Швейцарії на державному рівні. Це відкриває значні можливості в напрямі оновлення рухомого складу нашої залізниці. Для нас важливо, що співпраця зі Stadler передбачає не просто закупівлю 60 нових електропотягів для проекту City Express: 30 потягів передбачено для розвитку приміського сполучення у Києві, ще 30 буде розподілено між Харковом та Дніпром. Планується й оновлення рухомого складу для забезпечення міжрегіонального сполучення — 20 нових регіональних електропотягів і ще 10 — далекого сполучення. Крім того, міжнародна співпраця гарантує ще й обов’язкову локалізацію виробництва Stadler із будівництвом нового заводу на території України.

— Співпрацюватимемо лише зі Швейцарією в цьому напрямі?

— Ні, у травні цього року Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між Францією і Україною про закупівлю 130 вантажних електричних локомотивів компанії Alstom. Сума угоди становить 882,5 млн євро. 85% контракту профінансує Франція. 350 млн євро Україна отримає як позику казначейства Франції і ще 400 млн євро — як кредит від французького банку. Майже 15% на покупку дасть український держбюджет. Ця угода також передбачає 35% локалізації виробництва локомотивів в Україні.

Окрім закупівлі нових вагонів та локомотивів за кордоном, також відбувається будівництво та ремонт рухомого складу залізниці в Україні. Так, у червні цього року було підписано договір з Крюківським вагонобудівним заводом про постачання 100 нових пасажирських вагонів, перші два з яких уже передано виробником «Укрзалізниці». Ці вагони планується запустити за маршрутом Маріуполь — Львів. Згодом усі 100 нових вагонів буде використано саме на таких довгих магістральних маршрутах. Відповідно до контракту завод має передати до кінця поточного року ще 10 нових пасажирських вагонів, решту — до липня 2022 року.

— Чи зміниться комфорт у нових вітчизняних вагонах?

— Істотно. Нові вагони виготовлені вже з урахуванням побажань пасажирів. Приміром, у кожному купе встановлені чотири розетки з двома USB-портами, у кожному вагоні в одній із вбиралень встановлено стіл для сповивання, у всіх купе та вбиральнях встановлено кнопки виклику провідника. Крім того, купе обладнано системою сигналізації: на ніч двері фіксуються кнопкою блокування, і при відкритті дверей відповідний сигнал надходить до купе провідника.

Крім того, «Укрзалізниця» і на власних виробничих потужностях узялася за капітально-відновлювальний ремонт пасажирських вагонів. Так, уже модернізовано дев’ять купейних вагонів-трансформерів, які у вересні буде випущено на маршрути.

Загалом до кінця 2021 року планується провести капітально-відновлювальний ремонт 50 пасажирських вагонів. Після такої модернізації наша залізниця отримує фактично нові вагони, однак їхня вартість на 30% нижча від нових. У перспективі «Укрзалізниця» має намір щороку випускати до сотні модернізованих власними силами вагонів різних типів, плацкартні вагони будуть одним із пріоритетів.

— З майже 20 тисяч кілометрів вітчизняних залізниць електрифіковано менш як половину. Чи передбачаються зміни в цьому напрямі?

— Щоб залучити нові кошти для ремонту колій та електрифікації залізниці, вперше за два роки вдалося розпочати процес підняття тарифів на вантажні залізничні перевезення. На першому етапі вже з 17 серпня рівень тарифів на перевезення вантажів підвищено на 8%, а на порожній пробіг вагонів — майже на 51,8%. На другому етапі з 1 січня 2022 року відбудеться підняття тарифів для вантажів 1-го тарифного класу — на 20,4%, а 2-го класу — на 6,5%.

Так, уже цьогоріч «Укрзалізниця» отримає приблизно 2 млрд грн додаткових надходжень, а наступного року ще майже 10 млрд грн. Це рекордний показник доходів компанії від зміни тарифів на вантажні перевезення.

— Та повернімося до глобальних планів. Чи передбачає «Велике будівництво», власне, будівництво нових колій?

— Так, цьогоріч розпочнеться проект високошвидкісного залізничного сполучення, який передбачає будівництво залізничної колії європейського стандарту на чотирьох ділянках загальною довжиною майже дві тисячі кілометрів (Київ — Львів — держкордон, Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Дніпро — Запоріжжя). Це дасть змогу нашим потягам рухатися із середньою швидкістю до 250 км/год.

На першому етапі заплановано побудувати залізничну лінію, яка з’єднає державний кордон з Польщею та місто Львів (станція Скнилів) з можливістю продовження лінії до Києва і подальшою розбудовою по Транс’європейській транспортній мережі TENT-T. Прогнозований пасажиропотік цієї лінії — понад 5 млн пасажирів на рік.

Додам, що після півторарічної перерви, спричиненої пандемією COVID-19, наша залізниця нарешті відновлює курсування поїздів на міжнародному сполученні. Так, із запуском поїзда Чоп — Захонь та безпересадковими вагонами Київ — Відень вже відновлено сполучення з Угорщиною та Австрією. Крім того, відновлено курсування поїзда Одеса — Кишинів, а в планах — повернення сполучення між українською та молдовською столицями. Незабаром, після відкриття кордонів, відновиться курсування поїздів Київ — Варшава, Одеса — Перемишль, Київ — Перемишль та Київ — Мінськ — Вільнюс — Рига.

Отже, абсолютно очевидно, що після багаторічного застою, в якому перебувала українська залізниця, нарешті не на словах, а на ділі почали відбуватися досить серйозні позитивні зрушення в напрямі відновлення та покращення залізничної інфраструктури.

Розмовляла Ірина ШАТРОВА.

Фото надано прес-службою народного депутата.