Зокрема, обов’язковою для дорослого населення є вакцинація у Саудівській Аравії, Індонезії, Туркменістані; обов’язкова вакцинація для окремих регіонів діє у Росії та Індії; обов’язкову вакцинацію для окремих груп населення запровадили в Австралії, Греції, Великій Британії, Франції, Італії. Зокрема, у двох останніх країнах щеплення від коронавірусу повинні отримати медичні працівники і співробітники геріатричних пансіонатів.

У квітні нинішнього року Європейський суд з прав людини виніс рішення, що обов’язкова вакцинація не суперечить Європейській конвенції з прав людини.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає обов’язкову вакцинацію з покаранням за відмову від неї у тому випадку, якщо існує реальна загроза життю і здоров’ю людей.

Постановою КМУ від 28 липня 2021 року № 787 було внесено зміни до організації роботи закладів освіти в умовах погіршення епідемічної ситуації в Україні. У разі встановлення на території України жовтого, помаранчевого та червоного рівня епідемічної небезпеки забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти та проведення в них масових заходів, якщо у закладі провакциновано менш як 80 відсотків працівників. У разі недотримання цієї вимоги навчальний заклад буде зобов’язаний перейти на дистанційне навчання.

Оскільки питання вакцинації від COVID-19, зокрема освітян, останнім часом викликає численні непорозуміння, суперечки і дискусії, ми вирішили поцікавитися, що з цього приводу думають читачі нашої газети на Житомирщині.

Ірина Вдовиченко, багатодітна мама, Коростень:

— Вважаю вакцинацію правильним кроком влади. Але чому у нас так кидаються з крайності у крайність? Учителів фактично приперли до стінки, а медики, котрі також постійно контактують з людьми, чомусь не дуже поспішають робити щеплення. Це не зовсім справедливо й правильно.

Олег Купченко, таксист, Житомир:

— Як громадянин я підтримую вакцинацію і вважаю, що вакцинуватися мають не лише педагогічні працівники, а й усі мешканці країни в цілому. Вакцинований працівник закладу освіти не лише сам набагато менше ризикує і краще захищений від важкого перебігу хвороби, а й захищає інших колег та учнів. Але цей захист не буде достатньо ефективним, якщо не вакцинується належна для створення колективного імунітету кількість працівників. Вчителі мають усвідомлювати, що за допомогою вакцинації вони сприяють захисту права всіх учасників освітнього процесу на життя та здоров’я. Також зростають шанси навчального закладу працювати переважно очно, а не дистанційно.

Світлана Мельниченко, вчитель української мови та літератури Нововороб’ївського ДНЗ-ЗНЗ І—ІІІ ступенів Малинської громади:

— Якщо нова хвиля коронавірусу набиратиме обертів, Україна змушена буде запроваджувати обмеження для невакцинованих громадян. Нині рівень вакцинації в Україні ще не є достатнім. Особисто я двічі провакцинувалася CoronaVac. І вважаю, що це робити потрібно, адже ми всі хочемо мати здорових дітей і дбаємо про власне здоров’я. Щеплення робить нас міцнішими, створює імунітет від цієї інфекції. Залишають бажати кращого, гадаю, свідомість окремих колег і розуміння важливості вакцинації. Але насаджувати силою вакцинацію не варто. Людина повинна сама прийняти для себе це рішення.

Артур Бігун, студент, Баранівський район:

— Про вакцинацію чув і знаю. І я, і всі мої рідні вже зробили щеплення. Трішки не подобається притиск, з яким вакцинацію проштовхують, але нашим людям по-іншому не можна довести, що вона потрібна. Після обох щеплень почуваюся добре, жодних зауважень і погіршень самопочуття.

Олена Артеменко, продавчиня, Андрушівський район:

— Я категорично відмовляюся від вакцинації, бо вважаю, що це чергове відмивання грошей, а толку з неї ніякого. Ми не піддослідні кролики, на яких можна ставити експерименти. Та й у церкві не зовсім у захваті від цього, переконують у нібито «чіпуванні», зараженні під час тестів на коронавірус. Тому я поки що не робитиму щеплення.

Андрій Короп, спортсмен, Житомирський район:

— Коронавірус став новим загальносвітовим явищем. Головне завдання усіх держав полягає в тому, щоб якомога менша кількість людей інфікувалася і померла. Водночас це не скасовує право людини на здоров’я, на доступ до технологій, які її захищають. Тому нам доведеться змиритися з тим, що інших заходів безпеки не пропонується, й ухвалювати рішення виважено і з користю для себе, рідних та оточуючих.

Житомирська область.