90 відсотків сімей тут багатодітні, тож люди виживають тут важкою працею в підсобних господарствах, заготівлею дикоросів, причому на території білоруського заповідника, для чого придбали спеціальні квитки. Живеться людям не солодко, бо держава ще навіть до децентралізації не подбала про створення чи будівництво тут бодай якихось виробництв, аби люди мали роботу й не їздили по світу в пошуках заробітків, залишаючи надовго без батьків багатодітні сім’ї.

Зважаючи на це, поліщуки дуже гостро реагують на будь-які спроби уряду зробити ще важчим і без того їхнє нелегке життя. Ці останні два дні Старе Село лихоманить. Адже місцеву школу, в якій навчається більш як 1100 учнів, перевели на дистанційне навчання. Батьків це обурило, бо вони під час попередньої пандемії переконалися, що дистанційка для їхніх дітей — це все одно, що викинути їх на вулицю. Адже в багатодітних сімей немає таких статків, щоб придбати ноутбуки чи ґаджети для такої форми навчання. У віддаленому поліському селі проблеми й з Інтернетом. Тому таке навчання буде лише для галочки. А батьки хочуть, щоб їхні діти отримували міцні знання, навчалися очно, що гарантує їм Конституція України.

Тож коли старшокласників відправили на дистанційне навчання, вони все своє обурення вилили в акцію протесту. Батьки прийшли до школи і вимагали відновити звичне навчання дітей. Мовляв, вони готові написати заяви, в яких дати згоду на те, щоб їхніх дітей навчали навіть невакциновані вчителі. Пояснювали тим, що це їхні діти і вони, батьки, несуть відповідальність за їхнє життя. Люди обурювались примусовій вакцинації вчителів і будь-кого, до чого змушує уряд, який, на їхню думку, і «палець об палець не вдарив для того, щоб побудувати в їхньому багатодітному селі дитсадок, потреба в якому давно є» (малюків тут понад шість сотень). Мовляв, на їхню думку, уряд діє лише методом заборони, а не допомоги, «він далекий від реального життя глибинки. До того ж порушує право людини самій визначатися, вакцинуватися їй чи ні».

— Підстав для дистанційного навчання в нашому селі немає, — казали старосільські батьки, які обіцяли продовжити акцію протесту. — Адже в нас не зафіксовано нових випадків коронавірусу.

— Я не маю права порушити постанову уряду, — коментує ситуацію старосільський сільський голова Михайло Кузьмич, який багато робить для розвитку сіл територіальної громади. — Не маю права також примусити вчителів вакцинуватися, можу тільки просити, переконувати.

Так само змушена виконувати постанову уряду про дистанційне навчання й директор місцевої школи. Тож усі претензії — не до неї.

Старе Село свого часу зазнало впливу наслідків аварії на ЧАЕС. Багато чого тоді від людей приховували, що позначилося на їхньому здоров’ї — люди в поліській глибинці хворіють. Тоді людей заспокоювали, а діти тим часом хворіли на рак щитовидки... Недовіра до влади залишилась у старосільців і донині. Кажуть, що їм уже нічого втрачати — їх усе одно залишили на самовиживання. «Тож метод пружини й примусу, який застосовує уряд у питаннях формальної вакцинації (людей перед цим ніхто не обстежує), хибний», — вважають багатодітні старосільські батьки, які обіцяють приводити дітей до школи. Просили через газету донести це до уряду.

До речі, схожі настрої, тільки поки що без акцій протесту, і в селах сусідньої Березівської територіальної громади Сарненського району Рівненщини.

Щодня ситуація в громаді змінюється. Тож найсвіжіший коментар старосільського сільського голови Михайла Кузьмича:

— Школа в Старому Селі, де більш як 1100 учнів, поки що на дистанційному навчанні. Але батьки все одно не миряться з цим і приводять дітей під школу, вимагаючи очного навчання. Привели їх і у вівторок. Тим часом рівень вакцинації вчителів по цьому закладу трохи більш як п’ятнадцять відсотків, стільки само по Дроздинському, що на дистанційному навчанні. 71 відсоток провакцинованих учителів у Вежиці, тож село близьке до того, щоб перейти на очну форму навчання. А ось школа в Переходичах уже працює очно, бо тут пройшли вакцинацію понад вісімдесят відсотків педагогів.

Рівне.