А саме музику Бориса Лятошинського, Рейнгольда Глієра, Івана Карабиця, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова та Віталія Годзяцького у виконанні колективу «Лятошинський Тріо», супроводжуючи дійство 3D-візуалізацією. Концерт-перформанс «Відображення. Лінії долі» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

«Мультимедійний концерт «Відображення. Лінії долі» видався неймовірно вражаючим і блискучим. У сучасній 3D-візуалізації та мультимедійних обробках гортались раритетні листи і фото, оригінали партитур і матеріали з сімейних архівів. Поєднання музики зі світловим шоу, авторською графікою та відеорядом створювало незабутні враження», так на своїй сторінці у Фейсбуці написав один із глядачів цього дійства Юрій Гулевич.

Насправді так і було. Як розповіла «Голосу України» по завершенні дійства режисерка проекту та автор сценарію Жанна Чепела, для мультимедіа контенту було використано листи особистої переписки Бориса Миколайовича, а також той документальний контекст, що панував навколо музиканта зокрема та загалом навколо нашої інтелігенції у часи сталінських репресій. Тому листи ідуть у перехресті з офіційними документами, зокрема на екрані часто з’являються постанови ЦК ВКПБ та уривки з публікацій тогочасних газет. При цьому додаються фото, оригінали партитур, ексклюзивне відео з сімейних архівів композиторів у сучасній 3D-візуалізації. Насправді, каже Жанна, працюючи над матеріалом, впадало в око те, що дуже мало є свідчень про звичайне життя, про особисте, мабуть, тому що епоха була дуже складною, люди воліли залишатися закритими у своєму маленькому приватному просторі.

Звучала музика у виконанні відомих в Україні і далеко за її межами музикантів: Михайла Захарова (скрипка), Олексія Шадріна (віолончель) та Романа Лопатинського (фортепіано). А супроводжував музичне дійство коментарями і ліричними відступами харківський актор Олексій Райт.

До речі, коли готувалося «Відображення. Лінії долі» було опрацьовано дуже багато архівних матеріалів, серед яких і документи, які свідчать про дворянське походження роду Лятошинських. Ці факти мають підтвердження з листа, якій надійшов у відповідь на запит батька Бориса Миколайовича — Миколи Леонтійовича Лятошинського з Волинського дворянського зібрання. Документи також було оприлюднено у мультимедіа перформансу-концерту. Також використано архівний аудіозапис зустрічі Бориса Миколайовича з його вчителем та другом Рейнгольдом Глієром та учнями. На записі оживають не тільки голоси видатних майстрів, а й саме життя: чутно розмови учнів та дружини, шум міста за вікном. І все це під геніальний музичний супровід.

Проект справді вдалий. Є лише одне, про що можна шкодувати, — це поки що єдиний такий концерт, а дуже б хотілося, щоб він мав продовження на інших сценах і в інших містах.

На знімку: під час концерту.

Фото автора.