Вирішити глобальне питання намагалися й учасники круглого столу, проведеного Комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування. Як зауважила, відкриваючи захід, голова підкомітету з питань змін клімату та охорони атмосферного повітря Леся Василенко, «комітетом прийнято рішення скликати круглий стіл за участю всіх центральних органів виконавчої влади, щоб почути представників уряду з приводу планів реалізації другого Національно-визначеного внеску до Паризької угоди (НВВ2)»
Можливо, вже якісь напрацювання здійснені й розробки готові, припустила народний депутат. Вона нагадала, що Україна взяла на себе певні зобов’язання в рамках Паризької кліматичної угоди. Цього року уряд нашої країни прийняв другий Національно-визначний внесок зі скорочення викидів парникових газів. Такі внески мають раз на п’ять років переглядатися країнами—учасницями Паризької угоди, повідомила парламентарій. Обговорення НВВ2 стане центральною темою Конференції ООН щодо зміни клімату 2021 року — COP26. 26-та конференція Організації Об’єднаних Націй із кліматичних змін відбудеться в Глазго з 31 жовтня по 12 листопада 2021 року.
Позицію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів під час круглого столу представляла заступниця міністра Ірина Ставчук. За її словами, міністерство взяло на себе координуючу роль у цьому процесі, і є відповідальним за розробку рамки і наповнення рамки НВВ2. Наприкінці липня 2021 року уряд після низки складних консультацій прийняв оновлені цілі до Паризької угоди і одразу після цього почалася робота над подальшими кроками, поінформувала чиновниця. «Коли прийнято ціль, має бути план з її досягнення, — зауважила вона. — Це необхідно для того, щоб на рівні уряду, суспільства та й усієї системи державної влади можна було відстежувати, як ми досягаємо мети, розуміти, які заходи заплановано, як вони виконуються і пристосувати до цього фінансову систему».
Відтак, урядовці почали працювати за трьома напрямами. Передусім -над формуванням дорожньої карти ключових трансформацій і заходів. Йдеться про вироблення більш ретельного плану за кожним сектором і бачення того, як держава реалізовуватиме ті чи інші цілі. Друга велика частина — це формування та підготовка фінансової стратегії реалізації НВВ2. За цим напрямом замовили два дослідження. Одне стосувалося системи надходження екологічних фінансів. Уже підготовлено звіт про те, які нині в країні екологічні податки в порівнянні з прикладами європейських країн. Це допоможе зрозуміти, де ми в системі координат стосовно різних екологічних платежів, зазначила заступниця міністра. За її словами, найнято також експертів, які вже почали працювати над фінансовою стратегією реалізації НВВ2. Йдеться і про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, про можливі міжнародні ініціативи, державні фінанси тощо. «Питання другого Національно-визначеного внеску складне тому, що передбачає низку заходів у низці секторів, і деякі з них вже і так є в плані дій уряду, — наголосила І. Ставчук. — Деякі напрями, може, недостатньо пріоритезовані, тому надзвичайно важливо створити план дій, щоб було розуміння, що входить у такий собі умовний пакет української зеленої угоди і як відбуватиметься координація та впровадження». За цим напрямом в уряді працюють також над рамковим законопроектом стратегії низьковуглецевого розвитку. Усе це мають намір поєднати, щоб розробити законопроект, який включатиме, в тому числі, й аспекти архітектури кліматичного врядування, запевнила представниця Кабміну.
І. Ставчук повідомила, що робота над планом реалізації НВВ2 має завершитися до січня. І вже очевидно, що уряд не вкладається у визначені рамки. Пояснюють це тим, що в серпні було розроблено пакет таблиць, які надіслано міністерствам для визначення ключових трансформацій в секторах на основі моделювання і консультацій. Ключові трансформації погоджено і на їх основі доручено всім міністерствам заповнити таблиці й зібрати відповідну інформацію. Утім, заповнені таблиці в профільне міністерство ще не поверталися. Заступниця міністра висловила сподівання, що після круглого столу процес активізується.
Завершуючи дискусію на платформі парламентського комітету, Леся Василенко зауважила, що під час обговорення визначилося кілька завдань, які потребують термінового вирішення за межами круглого столу в рамках співпраці з різними міністерствами та відомствами. Вона подякувала всім учасникам з боку громадськості та наукового середовища та поінформувала, що вже на найближчому засіданні комітету народні депутати отримають на розгляд рекомендації, розроблені за результатами круглого столу.
Довідково
Паризьку угоду прийнято в 2015 році. Вона набрала чинності в 2016 році. У її рамках, з 1 січня 2021 року, країни приймають свої цілі зі скорочення або обмеження викидів парникових газів (до 31 грудня 2020 року зобов’язання країн щодо скорочення або обмеження викидів парникових газів встановлювались в рамках Кіотського протоколу).
Якщо в Кіотському протоколі країни отримували конкретні зобов’язання щодо скорочення або обмеження викидів парникових газів, то в Паризькій угоді кожна країна самостійно визначає свій внесок у глобальних зусиллях з пом’якшення зміни клімату на планеті. Також розширено коло країн, які мають приймати цілі зі скорочення або обмеження викидів парникових газів, до усіх країн — сторін Паризької угоди.
