Учора прес-служба Президента Віктора Януковича повідомила, що глава держави підтримав пропозицію першого Президента України Леоніда Кравчука започаткувати загальнонаціональний круглий стіл для знаходження компромісу в ситуації, що виникла, та запросити до участі в ньому представників і влади, і опозиції. «Віктор Янукович підтримав цю ініціативу. На його переконання, такий круглий стіл може стати майданчиком для порозуміння. На завтра, за пропозицією Л. Кравчука, запланована зустріч чотирьох президентів для обговорення найважливіших питань, що стоять перед країною», — йдеться у повідомленні прес-служби глави держави.

Зазначимо, що недільне багатотисячне віче на Майдані Незалежності якраз і розпочалося зі звернення ініціативної групи «Першого грудня», учасники якої закликали нинішнього Президента України, трьох попередніх глав держави та представників політичних сил і громадськості розпочати відкритий діалог стосовно виходу країни з кризи та її подальшого курсу. «Новий Майдан є доказом того, що український народ хоче жити вільно», — звернувся від імені групи академік Мирослав Попович та закликав владу почути народ і розпочати з ним розмову. На думку учасників ініціативи «Першого грудня», ця розмова має розпочатися із виконання трьох основних вимог громадськості до керівництва держави.

По-перше, Президент повинен прийняти історичне рішення й оголосити про остаточну готовність України підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у термін, публічно визначений з європейськими партнерами; по-друге, Майдан очікує суворого покарання тих, хто застосував силу проти громадян. «Вимагаємо звільнити всіх незаконно ув’язнених учасників мирних протестів і припинити будь-які переслідування громадських активістів і студентів», — йдеться у зверненні. І, по-третє, «Майдан вважає, що нинішній уряд повинен піти у відставку для загального добра держави. Кров дітей, покалічених 30 листопада, — на його руках. Акт насильства позбавив уряд морального права керувати державою. Ми будемо нагадувати про це постійно» — сказав М. Попович та закликав Президента «знайти мужність прийняти ці рішення».

Виступ екс-глави УГКЦ Любомира Гузара був скоріше пастирським словом. «Працюй так, якби все залежало від тебе, а молися до Господа, якби все залежало від нього», — звернувся він до учасників віче. «Хочу, щоб ми всі були переконані: якщо будемо працювати, то осягнемо добрий результат», — сказав Л. Гузар.

Віталій Кличко, звертаючись до учасників народного віче, зазначив, що «побиття студентів 30 листопада не стало початком поліцейської держави» тільки тому, що цього не дозволили люди, які вийшли на Майдан.

«Можливо, нам потрібно буде стояти тут ніч, можливо, дві, тиждень чи місяць, але ми дотиснемо чинну владу і змінимо життя в країні. Ми зруйнуємо чинну систему. Поляки змогли, чехи змогли, словаки змогли і ми, українці, також зможемо», — запевнив В. Кличко.

Лідер «Свободи» Олег Тягнибок також наголосив, що люди стоятимуть до перемоги, бо зараз в Україні не просто революція, а революція гідності. «Що означає «стояти до перемоги», — запитав він та сам відповів, що «це означає домогтися покарання нелюдів у погонах, які побили наших дітей, це означає звільнення усіх політичних в’язнів, це означає відставку уряду, перезавантаження всієї влади та нові вибори Президента і парламенту, це означає підписання Угоди про асоціацію з ЄС».

Арсеній Яценюк, коментуючи під час брифінгу в Штабі національного спротиву повідомлення про можливість запровадження надзвичайного стану, заявив, що це означатиме «не що інше, як державний переворот з боку Віктора Януковича».

А в суботу до українців українською мовою звернувся екс-президент Грузії Михаїл Саакашвілі. «Коли ми разом, ніщо не зможе протистояти нашому прагненню до перемоги», — сказав він зі сцени та висловив упевненість, що згодом «у підручниках історії напишуть, що Російська імперія припинила своє існування на Євромайдані».

З посланням від Європейської народної партії на Євромайдані також виступили голова Комітету Європарламенту у закордонних справах Елмар Брок та колишній Президент Європарламенту Єжи Бузек. «Ми вимагаємо звільнення затриманих протестувальників Євромайдану та припинення політично-вмотивованого переслідування, передусім вирішення справи Юлії Тимошенко», — наголосив Е. Брок та додав, що в демократичній країні люди повинні вирішувати щодо свого майбутнього, а влада має їх слухати. «Двері Європи залишаються відкритими для українців», — запевнив він.

Є. Бузек, висловивши солідарність з українським народом у його боротьбі за демократію, свободу та європейський вибір, сказав, що «серце Європи зараз б’ється у Києві».

Мітингувальники підтримали ідею лідерів опозиції розширити межі Євромайдану, встановивши намети в урядовому кварталі. Мета цієї акції, за словами організаторів, продемонструвати владі силу волі, а не війну м’язів: захоплювати адміністративні будинки ніхто не збирається. «Ми оголосили про розширення акції. Зараз весь Київ — фактично Майдан, — уточнив Арсеній Яценюк. — Жоден урядовий орган не захоплений... Ми працюємо тільки в рамках українського закону. Мирні пікети проти влади і за європейську інтеграцію». «Ми конфліктів не створюємо. Просто стоїмо», — пояснив журналістам і народний депутат від «Батьківщини» Андрій Парубій.

Дві сформовані колони по 30 тисяч осіб піднялися до урядового кварталу. Їх розбили на сотні, за кожною закріпили командирів. На блокпостах, які огороджують розширену територію (на вулицях Грушевського біля Кабміну, Лютеранській (в’їзд до АП), на Круглоуніверситетській, а також перехресті Шовковичної і Богомольця), також є коменданти, котрі контролюють ситуацію. Протягом ночі люди добудовували нові барикади, рятувалися від морозу в облаштованих пунктах обігріву і співали пісень. Підтримати дух протестувальників прийшли бандуристи. На барикадах несли вахту і депутати від опозиції.

Під ранок з’явилася інформація, що поблизу театру імені Івана Франка концентруються правоохоронці. Загони самооборони підготувалися до можливого штурму. Як відомо, безпеку Майдану забезпечують ветерани силових структур та колишні воїни-афганці, однак тривога була марною. Активісти протягом ночі затримали хіба кілька провокаторів: капітана держохорони зі зброєю, котрий намагався спровокувати міліцію, студента, якого невідомі за 200 гривень начебто попросили кинути петарду на спецпризначенців, та п’яного молодика з ножем.

Ініціатори «приростання» урядових вулиць до «території революції» запевнили, що не заважатимуть бажаючим потрапити пішки на роботу, а перед киянами, котрі мешкають у цьому кварталі, вибачилися за блокаду вулиць. «Ми вимушені це зробити для тиску на владу, яка не чує громадян, котрі вийшли з протестами на Майдан Незалежності в Києві та на площі інших міст України», — наголошено в спеціальній заяві партії «УДАР». Соратники Віталія Кличка сподіваються, що незручності, пов’язані з перекриттям вулиць у центрі столиці, не будуть тривалими, і влада почує свій народ та його вимоги».

Після блокування урядового кварталу СБУ розпочала розслідування дій, спрямованих на захоплення держвлади в Україні.

Неділя завершилася ще однією історією, яка викликала в середовищі євромайданівців неоднозначну оцінку. Увечері в Києві знесли пам’ятник В. Леніну. Дві групи молодиків накинули на нього троси і повалили донизу. Міліція, не втручаючись, просто спостерігала за їхніми діями. Невідомі після повалення пам’ятника одразу втекли, прикриваючи обличчя. Однак відповідальність за руйнування «вождя пролетаріату» навпроти Бессарабки взяла на себе «Свобода» (до речі, в ніч на понеділок у місті Котовську на Одещині також знесли «голову» Леніна). В опозиції запевнили, що повалення пам’ятника не було ініційоване Євромайданом: перед ним стоїть зовсім інше завдання — валити не колишніх вождів, а нинішніх і вимагати змін у країні, а не інтер’єру столиці. «Ми не хочемо, щоб Творча Революція перетворилася на погроми, — так оцінила співачка Руслана Лижичко знесення пам’ятника. — Нам не потрібні будь-які варварські дії. Ми засуджуємо акти вандалізму, дикості і насилля... Жоден пам’ятник не вартує долі Майдану...». Втім, далеко не всі погоджуються з таким висновком і розцінюють суто більшовицький підхід до знищення пам’яток тоталітаризму як логічне прощання з радянським минулим. Хоча, на думку одного з авторів цих рядків, трос — не найліпший метод у боротьбі ідеологій. Принаймні для остаточної поразки однієї з них.

Початок будівництва барикад на вулиці Грушевського (біля будинку Кабміну).

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

9 грудня 2013 р.

Київ, повалений пам’ятник Леніну.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.