Хоч гуль немало
вже в нас на лобах,
І раз по раз пекучий
сором мучить, —
Та й далі ми танцюєм
на граблях:
Нічому, схоже,
нас життя не учить!
О! Як, скажіть,
позбутися цих бід?
І як навчитись жити нам, як люди:
Коли проб'ємо
отупіння лід
І на ті граблі пертися
не будем?!
