Знов підкрався рік Новий —
Тигр синій водяний.
Попередник — Білий бик- —
Металевим був! Та втік...
Геть не буцався, рогатий.
Ну та що про це казати —
Не про нього нині мова,
А про Тигра водяного.
Що від нього нам чекати?
Що за нього будем мати?
Що нам тигровий
дасть провід?
Чи він викоренить ковід,
Всі його мутацій грона —
Штами дельти, омікрона?..
Чи агресорів уйме
(Бик в цім був ні бе ні ме)
Й спинить війн
кривавий вир,
Встановивши сталий мир?
Це не весь перелік грубий —
Й інші є питання руба.
Що гряде? Куди йдемо?
Натякни хоча б. Ждемо.
Ми чекаємо на зміни,
Прагнем кращої години.
Тож бери кермо у лапи,
Прокладай дорожні мапи
До досяжної мети:
Світ весь перезапусти
І доковідні часи
На хвості нам принеси.
Віднови місця робочі,
Спілкування очі в очі.
Зняти дай задушні маски,
Дай любові нам і ласки,
Щоб в локдаунах не кисли,
Один одного не гризли...
Ми ж віддячим ніжним рухом —
Будем пестити за вухом.
Хоч великий ти, все ж — кіт,
Будем гладити живіт...
Тож приходь — не пожалкуєш,
У всім світі зацарюєш.
Тільки кігті заховай!
Ми ж спечемо коровай,
Вийдем стріти
до порога.
Як за пазухою в Бога
Будеш жити, Тигре милий!
Будеш жить — щоб ми
так жили! —
Не тужить,
не рвати жили.
Тож приходь скоріш, служилий!
Дай з води
здоров’я
й міць!
Тигре, котику,
киць-киць!»
Малюнок Олексія КУСТОВСЬКОГО.
