Опозиція піднімає голову

У 2021 році відбувалася часткова активізація традиційних політичних сил після «електоральної революції» 2019 року, яка спричинила спочатку певний політичний шок, а потім і політичний застій. У 2020-му це відображалося у паралічі опозиційності, в опозиційній бездіяльності, коли критика влади, що має дуже високий рейтинг довіри, здавалася просто недоречною.

Корупційний скандал із головою ОДА Андрієм Балонем та його наступний арешт стали певним тригером для початку пожвавлення активності політичних партій та політикуму загалом. Такі дискредитаційні обставини для владної партії створили для опозиції довгоочікувану нагоду поступово розгортати діяльність в інформаційному полі.

Окрім гучного корупційного скандалу, діяльність владної політсили на Кіровоградщині характеризується кадровою нестабільністю, адже упродовж двох років було змінено трьох керівників ОДА. Також в області звертають увагу не тільки на недостатню активність місцевого осередку партії «Слуга народу», а й на фактичну відсутність таких осередків на місцях. При цьому представництва «Європейської солідарності», «За життя», «Батьківщини» та їхні лідери продовжують комунікувати з громадами та брати участь у розв’язанні різноманітних проблем.

Різні соціологічні опитування показують схожість загальнонаціональних рейтингів основних політичних сил із їхньою підтримкою на Кіровоградщині.

Проблеми та лінії напруження

До традиційного спектру проблем області додалася пандемія, яка спричинила для населення, окрім медичних, також значні матеріально-економічні проблеми. Певною мірою населення пов’язує ускладнення становища з несвоєчасними і недостатніми діями влади.

Очікування підтримки від політиків, передовсім — від владних політичних сил, виявилися марними — саме так формулюють свою думку учасники фокус-груп на Кіровоградщині. Головні проблеми, розв’язання яких очікує від обласної влади населення, такі: ефективна боротьба з пандемією; розробка стратегії розвитку області; подолання корупції; матеріальна, соціальна та медична підтримка населення. Як зазначив один із учасників фокус-груп, «щось надто довго ми чекаємо кінця епохи бідності, за який ми голосували, а тим часом ми стали ще біднішими через карантинні заходи».

Позитивні тренди та соціальна довіра

На Кіровоградщині майже не проявляється релігійне протистояння по лінії православної церкви (70 % респондентів вважають позитивним кроком створення ПЦУ), а також відсутнє напруження у мовній сфері. Також в обласному центрі вже не спостерігаються ознаки протистояння з «руськім міром», де раніше тригерами були питання перейменування міста та «російськомовності».

Найбільшою довірою на Кіровоградщині сьогодні користуються армія, церква, волонтерські організації та медики. Найменшу довіру населення виказує до політичних партій та судів. Діяльність обласної влади позитивно оцінює лише 35 % громадян.

Майже дві третини мешканців області не цікавляться діяльністю обласної влади через значне розчарування, на що вказує аналіз фокус-груп. Причини розчарування зрозумілі: гучний корупційний скандал, відсутність зрозумілої та реалістичної стратегії розвитку області, відсутність позитивних змін. Усе це руйнує очікування, які існували у зв’язку із новообраною владою. В різних дослідженнях респонденти також висловлюються за необхідність звітування про роботу, про результати боротьби з корупцією та покращення матеріального становища громади.

Зовнішньополітичні орієнтації населення Кіровоградщини не зазнали якихось значних змін. Продовжують домінувати настрої євроінтеграції (53 %). Вступ України до НАТО підтримують майже 40 %, а за митний союз з РФ та Білоруссю виступають майже 9 % громадян.

Опитування проведені Центральноукраїнською соціологічною лабораторією. Вибірка 600 респондентів (квотна), що репрезентує населення області за статтю, віком та типом поселення. Метод — опитування за місцем помешкання. Стандартна похибка 4,2 % (на рівні довірчої ймовірності 0,95).

Довідково

У формуванні регіональної політики найбільшу участь беруть (за кількістю представників у радах) «Батьківщина», «Слуга народу», «Європейська солідарність» та «ОПЗЖ».

Із десяти політичних сил, які боролися за мандати Кіровоградської обласної ради, інтереси громади нині в ній представляють обранці від «Батьківщини» — 15 мандатів, «Слуги народу» — 14, «Опозиційної платформи — За життя» — 11, «Європейської солідарності» — 9, «За майбутнє», «Пропозиції» та «Радикальної партії Олега Ляшка» — по 5.

До Кропивницької районної ради потрапили 8 партій: «Слуга народу» — 12 мандатів, «Батьківщина» та «Пропозиція» — по 8 мандатів, «Європейська солідарність» та «ОПЗЖ» — по 7, «За майбутнє» — 5, «Наш край» — 4, «Радикальна партія Олега Ляшка» — 3 мандати.

В Олександрійській районній раді виборців представляють по 10 депутатів від «Слуги народу» та «ОПЗЖ», 8 — від «Батьківщини», 6 — від «Європейської солідарності», по 4 — від «Радикальної партії Олега Ляшка» та «За майбутнє».

У Голованівській районній раді 9 мандатів виборола «Батьківщина», 8 — «Слуга народу», 7 — «Європейська солідарність», 6 — «ОПЗЖ», 5 — «Радикальна партія Олега Ляшка», 3 мандати — «За майбутнє».

До Новоукраїнської ради пройшли представники п’яти партій. Найбільше представництво у «Батьківщини» — 11 мандатів. У «Слуги народу» — 6, у «Європейської солідарності», «ОПЗЖ» та «Голосу» — по 3 мандати.

У міській раді Кропивницького першість — у «Пропозиції» (9 мандатів). Представники «Слуги народу» та «Європейської солідарності» мають по 6 мандатів, «Перспективи міста» та «Батьківщини» — по 5, «Опозиційної платформи — За життя» та «Рідного міста» — по 4, і «Нашого краю» — 3 мандати.

На чергових місцевих виборах міського голови обласного центру переміг чинний міський голова Андрій Райкович, якого висунула новостворена партія «Пропозиція».

Едуард КЛЮЄНКО, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії, політології та психології Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, керівник Центральноукраїнської соціологічної лабораторії.