Енергетична криза дошкульно вдарила по «фінансовому самопочуттю» великої громади на адміністративній межі з окупованим Кримом. Депутати Чаплинської селищної ради зібралися, щоб обговорити «кошторис» на наступний рік. І… з жахом виявили, що доходів вистачить максимум на першу половину 2022-го.
— Нас «підкосила» енергетична криза. Чотирнадцять комунальних об’єктів нерухомості, починаючи від лікарень і закінчуючи дитсадками, обігріваємо газом. А голубе паливо, з урахуванням плати за його транспортування, коштує майже двадцять гривень за кубометр. Електроенергію вже продають по 5,7 гривні за кіловат, обіцяючи, що й ціну в десять гривень незабаром побачимо. Щоб знайти додаткові кошти на енергоносії, урізали витрати на благоустрій, утримання виконавчого апарату селищної ради, культуру, і так нашкребли приблизно два мільйони гривень, яких вистачить до кінця поточного року. Довелося відключити від газового опалення Будинок культури в Чаплинці, а працівників перевести в ті будівлі, які обігріваємо, — зізнається голова Чаплинської територіальної громади, що на Херсонщині, Олексій Фаустов. — На додачу після ліквідації Чаплинського району «наказали довго жити» численні районні установи — від податкової до управління зрошувальних систем. Відтак громада втратила ще й майже три мільйони гривень відрахувань податку на доходи фізичних осіб. А в підсумку дефіцит коштів у бюджеті наступного року сягає сімнадцяти мільйонів гривень.
Як манни небесної чекаємо обіцяної урядом дотації на покриття незапланованих «енергетичних» витрат. Хотілося б тільки, щоб вона надійшла якомога швидше.
Та економічні потрясіння для громади, на жаль, тривають. Щойно в Чаплинці більш-менш оговталися після болючих сюрпризів із цінами на газ та електрику, як вдарила нова криза — «вугільна». Річ у тім, що старостати, школи, ФАПи і дитсадки сіл Балтазарівки, Першокостянтинівки, Скадовки, Червоної Поляни, які входять до складу ТГ, опалюються вугільними котельнями. На паливо для них потрібно до двох мільйонів гривень на сезон.
Цього року громада також звично оголосила тендер на закупівлю вугілля, який виграв місцевий підприємець — він зобов’язався постачати «чорне золото» по 7,5 тисячі гривень за тонну. З цим постачальником громада вже працювала, й причин нарікати на нього не було. Тож у селищній раді з легким серцем підписали з підприємцем новий договір. А потім бізнесмен… розірвав угоду в односторонньому порядку.
З’ясувалося, що доки тривали тендерні процедури та узгоджували деталі тієї угоди, оптова ціна вугілля підскочила до 9,5 тисячі гривень за тонну. Працювати собі в збиток постачальник не міг, тож відмовився від виконання уже взятих на себе зобов’язань. Відтак за вугілля також доведеться переплатити. Але з яких очікуваних доходів і які витратні статті знову доведеться урізати — думають-гадають селяни й лідери місцевого самоврядування.
Проблеми з енергоносіями та геть незрозуміла цінова політика на ринку «поставили нас на коліна», — стискає, не помічаючи цього, кулаки Олексій Фаустов.
Херсонська область.
