Понад 300 столичних бібліотек отримали в подарунок унікальне видання — путівник «Київські адреси Української революції 1917—1921 років», що вийшов за сприяння Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Книга, яку підготували завідувач відділу історії України XІV — початку XX ст. Національного музею історії України Олександр Кучерук, кандидат історичних наук, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін і співробітник Українського інституту національної пам’яті Максим Майоров, містить інформацію про 165 локацій на мапі Києва, пов’язаних з визначним етапом українського державотворення початку минулого століття.

Будівлі, в яких розташовувалися органи влади українських державних утворень, представництва політичних і громадських об’єднань, будинки, де народилися, мешкали або працювали діячі УНР, багато пам’ятних місць, де відбувалися збори,  демонстрації, бої та інші важливі події доби Української революції, відтепер отримали історичні «паспорти» — до кожної з адрес подано довідку, яку супроводжують архівні світлини й цитати з документів, газет, мемуарів, що передають неповторну атмосферу того часу.

Автори путівника наголошують, що київські вулиці, площі, будівлі можуть багато розповісти про важливі етапи державного будівництва: перший період — з березня 1917-го по квітень 1918-го, коли Українська Центральна Рада відродила державу з усіма її інституціями: парламентом, урядом і судовою владою; другий — травень—грудень 1918 р., час існування Української держави гетьмана Павла Скоропадського; третій — грудень 1918-го — кінець 1921 р., доба УНР на чолі з Директорією, що її першим очолив Володимир Винниченко, а потім Симон Петлюра.

Серед чи не найважливіших адрес українського державотворення історики називають вул. Володимирську, 57. Тут у приміщенні колишнього Педагогічного музею збирався національний парламент — Українська Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським.  Будинок, де нині Національна філармонія (колишнє Купецьке зібрання), на Володимирському узвозі, в квітні 1917-го приймав Всеукраїнський Національний конгрес, а Оперний театр на Володимирській  — учасників Трудового конгресу України, що затвердив Універсал Директорії  про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу, більш відомий як Акт Злуки.

У ті часи місто не мало відповідної кількості урядових будівель, тому для нових органів влади використовувалися наявні. Перший уряд УНР, Генеральний секретаріат, розташовувався в готелі «Савой», на Хрещатику, що був зруйнований у Другу світову — на його місці нині будівля Київської міської ради. Міністерство закордонних справ працювало в будинку Терещенків, де нині Картинна галерея (Терещенківська, 9), Міністерство освіти в будівлі Першої гімназії  — нині «жовтий» корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Цікава історія пам’ятника на честь придушення українськими військами більшовицького збройного заколоту  в січні—лютому 1918 року. Постамент було зведено ще в 1914-му, і відтоді він прислужився для кількох кардинально різних, з точки зору ідеологічної спрямованості, монументів. Спочатку, з нагоди 200-річчя Полтавської битви, на ньому було встановлено пам’ятник ворогам гетьмана Мазепи, козацькому полковнику Івану Іскрі та генеральному судді Василю Кочубею. Навесні 1918-го за  розпорядженням міністра внутрішніх справ  УНР Михайла Ткаченка скульптуру було демонтовано. За непідтвердженими даними, певний час на постаменті стояло гіпсове погруддя Івана Мазепи. У 1923-му на честь 5-ї річниці більшовицької революції тут встановили 76-міліметрову гірську гармату системи Дангліза з анотаційною таблицею. Так з’явився пам’ятник арсенальцям, учасникам заколоту проти Центральної Ради. 18 червня 2019 року на пам’ятнику встановили нову табличку з присвятою військам Симона Петлюри та Євгена Коновальця, що придушили більшовицький виступ.   

«Отож, ідучи вулицями Києва, — наголошують автори путівника, — ми йдемо вулицями української історії, що бачили, як будувалася держава, парадувало українське військо, якими поспішали Михайло Грушевський і Симон Петлюра, Володимир Винниченко і Євген Чикаленко. Саме їхніми зусиллями закладено фундамент незалежної та соборної України, і наше як нащадків завдання — зберегти пам’ять про тогочасних діячів, події та локації, з ними пов’язані».

Примірник  великоформатного путівника, що нараховує майже 170 сторінок, передано і в дар Національному музею історії України (на знімку). Заступник директора музею з наукової та фондової роботи Богдан Патриляк зазначив, що матеріали цього видання науковці музею використають у підготовці нових екскурсій та виставкових проектів, присвячених історії Української революції 1917—1921 років.

На думку фахівців, цей путівник може також стати основою для нового туристичного маршруту Києвом.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.