Дзвін скорботи й шани.
Згадати кожного із захисників, щоб їхні імена закарбувалися навічно, щоб знати, якою ціною даються нам мир та свобода.
Навічно в пам’яті імена Героїв-захисників.
У Меморіальному сквері Івано-Франківська 31 січня 16 разів пролунав Дзвін пам’яті. Тут відбулася панахида за загиблими в різні роки цього місяця патріотами. Насамперед — Героєм Небесної Сотні Богданом Калиняком, котрий помер від пневмонії після крижаного обливання з водометів на Майдані в 2014-му. Ще п’ятнадцять Героїв — учасники російсько-української війни, котрі загинули безпосередньо на фронті або внаслідок отриманих у боях поранень.
Хочеться згадати кожного, щоб у пам’яті їхні імена закарбувалися навічно. Щоб знати, якою ціною даються нам мир та свобода.
Серед загиблих — Андрій Витвицький, громадський активіст, учасник війни на сході країни, доброволець розвідгрупи «Санта» ДУК «Правий сектор», та його побратим із Добровольчого Українського Корпусу Григорій Семанишин. Від його псевдо «Семен» назвали бойову групу «Семінарія». Брав участь у боях за Іловайськ, Дебальцеве, Опитне, Піски. Загинув поблизу Донецького аеропорту від підриву на вибуховому пристрої з розтяжкою, коли з групою повертався із завдання.
Згадали й капітана Збройних Сил Віталія Сенюка, котрий загинув біля Попасної на Луганщині, бійця Руслана Юрчишина, котрий помер після важкого поранення в бою на блокпості № 34 в районі Кримського Луганської області, перебуваючи у складі Київської окремої бригади Нацгвардії.
Дзвін пам’яті лунав за Сергієм Харенком, бійцем 56-ї механізованої бригади, котрий гідно обстоював територіальну цілісність України. Боєць був зв’язківцем військової частини В-2604 та під селищем Мирне Донецької області дістав несумісне із життям вогнепальне поранення. Згадали посмертно бійця 54-ї окремої механізованої бригади Володимира Твердохліба, Олександра Карпенка, котрий загинув під час мінометного обстрілу терористами українських позицій під Кримським.
Дзвін пам’яті пролунав за бійцем Анатолієм Гаркавенком, котрий зазнав несумісних із життям осколкових поранень поблизу шахти «Бутовка-Донецька» під час виконання бойового завдання із розмінування. Згадали солдата Збройних Сил, одного із «кіборгів» Миколу Самака та бійця Руслана Свирида, котрий помер від отриманих під час артилерійського обстрілу на Луганщині поранень.
Згадали загиблого біля Станиці Луганської правоохоронця Романа Фурика на позивний «Сенсей», підполковника міліції у відставці, бійця БПСМОП «Миротворець» і батальйону НГУ імені Кульчицького, та бійця Сергія Хіврича, котрий загинув поблизу села Нікішине під час ворожих обстрілів опорного пункту Збройних Сил.
Дзвін пам’яті — й за загиблим стрільцем-помічником гранатометника 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади Андрієм Прошаком та старшим солдатом Іваном Чорнолізьким, котрий помер під час служби в роті матеріально-технічного забезпечення військової частини В-4050 у Вінницькій області.
Вічна пам’ять і медику Ярославу Чомку, котрий зазнав несумісного із життям вогнепального поранення, рятуючи життя побратимів. Бригада медиків 1-ї окремої медичної роти виїхала в район бойових дій для вивезення поранених, під час надання медичної допомоги пораненому бійцю медик Ярослав Чомко зазнав трьох кульових поранень.
У вшануванні Героїв участь узяли міський голова Руслан Марцінків, начальник відділу Міністерства у справах ветеранів в області Володимир Веркалець, бойові побратими та родичі загиблих, бійці із військових частин Прикарпаття та громадські активісти.
«Слава Героям! Пам’ять про них живе, — зазначив Володимир Веркалець. — Щоб закарбувалися імена кожного, хто ціною свого життя став на захист своєї Вітчизни».
Івано-Франківська область.
Фото з відкритих джерел.
