Це може призвести до соціальної і політичної нестабільності (й навіть голоду) в деяких країнах Африки та Близького Сходу. Адже посівна, що є відповідальним періодом для агровиробників однієї з найпотужніших держав-експортерів зерна, соняшникової олії та іншої агропродукції, опинилася на межі зриву через вторгнення 24 лютого російських загарбників.

У багатьох регіонах на полях країни, там де в цей час навесні торік гуркотіли трактори, нині стріляють танки, пересувається військова техніка, а лани, місцями, заміновано. Проводити сільгоспроботи в таких умовах просто неможливо. Бойовими діями частково охоплено десять областей України, на які, за оцінками GMK Center, припадає 52% посівів пшениці. А також  54% соняшнику, 42%  кукурудзи -- ці культури, зазвичай, сіють у квітні-травні, а ярі пшеницю, ячмінь, горох треба кидати в грунт уже в березні.

Окрім вибухів на полях, аграрії зіткнулися й з незвичними для себе раніше логістичними проблемами. Навіть оплачений посівний матеріал необов’язково дістанеться до господарства. Не кажучи вже про добрива і засоби захисту рослин. У багатьох агроформуваннях у дефіциті й пальне для тракторів. Але й там, де встигли запастися, господарники діляться ним з військовими.

Що насамперед робити: сіяти чи заправляти бойову техніку, яка прямує на захист країни -- величезне питання. Відчувається нестача й самих трактористів, в умовах воєнного стану вони йдуть боронити свою державу, пересідаючи на танки та бронемашини.

Не припиняється і масовий відтік з країни трудових ресурсів, які також були задіяні у сільгоспвиробництві. Звідси, за неповних два тижні ескалації агресії з боку Росії, вже перебралися за межі держави – подалі від війни -- 1,5 млн мирних громадян. Найближчим часом, за прогнозами, кількість евакуйованих сягне п’яти мільйонів.

Зрозуміло, що така ситуація призведе до суттєвих втрат на ланах самої України. Але це значно підірве й стабільність міжнародних продовольчих ринків. Адже з рекордного минулорічного врожаю у понад 84 мільйони тонн зернових культур звідси за неповні вісім місяців (з 1 липня 2021-го і до початку збройного вторгнення РФ) експортували майже 18 млн тонн пшениці, 5,6 млн тонн ячменю, 161,8 тис. тонн жита і ледь не 19 млн тонн кукурудзи. Загалом, враховуючи борошно, за цей час за межі держави було спрямовано понад 43 млн тонн зернових. А частка України у світовому експорті соняшникової олії сягає 55%.

Нині важко прогнозувати наскільки цьогоріч скоротяться врожайні цифри і обсяги реалізації сільгосппродукції з країни за кордон – все залежить від ходу війни. Але, вочевидь, втратить не лише Україна.

Нині ціни на олії через невизначеність з поставками соняшникової у Чорноморському регіоні на міжнародних біржах уже злетіли до історичного максимуму. І, схоже, дефіцит продовольства через протистояння на території Україні лише зростатиме.

У разі ж загострення військових дій і розповсюдження їх на всю територію країни, планеті у перспективі загрожує подальша вирубка та випалювання лісів задля розширення пальмових плантацій, посівів пшениці, ячменю, кукурудзи, -- таким чином фермери світу намагатимуться компенсувати нестачу українських зерна та соняшникової олії.