Захопивши Херсонщину, рознісши на друзки її інфраструктуру та багато осель мирних жителів, російські окупанти однаково не залишають у спокої громади, де зроду-віку не було ніяких військових об’єктів. Сьогодні, 15 березня, вони невідомо для чого зворохобили велике селище Комишани під Херсоном. Розповідає місцева жителька, чиї особисті дані з відомих причин не оприлюднюємо:

«З самого ранку чужоземні вояки встановили на вулиці Херсонській свій блокпост, і нікого з селища не випускали й не впускали туди. Чому так, теж не пояснювали. Центром на великій швидкості гасали їхні БТРи та «Урали» - лише дивом хтось із людей не загинув під колесами. Потім озброєні люди зникли так само стрімко, як і з’явилися. А нам залишається тільки гадати, що це було, та дякувати долі, що нікого не вбили. Я щодня молюся Господу, аби вберіг життя моїх близьких».

У мешканців Комишан дві версії з приводу несподіваного візиту «денацифікаторів». Чи то хтось із місцевих з мисливської рушниці підстрелив, наче куріпку, когось із окупантів, і тепер його шукають. Чи то вони ізолювали населений пункт, аби без свідків у таємниці провести поховання своїх перебитих вояків на міському кладовищі, яке знаходиться поруч із селищем.

На користь другого припущення – звуки розривів снарядів, які долинають до Комишан з боку військового аеродрому, обстріляного українськими військовиками. Втім, така поведінка «визволителів від нацистів» на Херсонщині узагалі досить типова. Після того, як їм дали прочухана на лівобережжі Дніпра, агресори з’явилися у селі Чулаківці, й заявили про намір обшукати територію, підозрюючи проникнення сюди якихось «диверсантів». А щоб місцеві дядьки не підняли їх на вила, примусили голову Чулаківської СТГ Олександра Мусієнко звернутися до земляків із закликом не чинити опору.

У Скадовську, що є дитячим курортом національного значення, ціла ворожа колона заїхала у оздоровчий табір санаторного типу, що поруч із дельфінарієм, і тепер його перетворили на казарму. Працівники оздоровниці тільки за голови хапаються: знаючи норов «ординців», можна припустити, що після таких непроханих гостей корпусу табору знадобиться ремонт – і це як мінімум.