Недільного ранку 1 грудня люди рухалися тільки в один бік — до пам’ятника Тарасу Шевченку, тож сквер та сусідні вулиці задовго до 12-ї години заповнили сотні тисяч громадян, котрі прийшли, щоб взяти участь у народному віче. Після збору колона бульваром Шевченка та Хрещатиком прибула на Майдан Незалежності та заповнила його вщерть. У цей час на Майдані вже не було не тільки «беркутівців», а й міліції, тож учасники маніфестації розібрали залізні щити, якими після розгону акції протесту було обнесено Майдан, зайняли залишені комунальниками підйомні крани, вагончики і вже встановлені різдвяні ятки та «прикрасили» плакатами і прапорами скелет недобудованої ялинки. «Нехай вона стоїть так до Різдва. Ми не поведемо своїх дітей до цієї ялинки на крові», — казали люди, які прийшли на Майдан.

Символічно, що народне віче розпочалось із виступу одного з учасників ініціативної групи «Першого грудня», екс-глави УГКЦ Любомира Гузара, котрий зазначив, що в нашому народі є група людей, для яких найважливіша їхня власна вигода, але й так само серед нас є дуже багато добрих людей. «Проте замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочемо жити в нормальній державі та передати її дітям і онукам — чинімо добро», — сказав він і закликав не боятися чинити добро, бо зло можна подолати тільки добром.

Далі перед учасниками віче виступив лідер польської опозиції Ярослав Качинський. «Коли я дивлюсь на вас, на цю демонстрацію — я вірю, що Україна буде в Євросоюзі, бо ви і Україна уже на цій дорозі, бо Євросоюз потребує України», — сказав він. А віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич передав запевнення президента Європарламенту Мартіна Шульца, що, незважаючи на відмову Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію, «двері ЄС залишаються для України відчиненими».

Розмову ж про те, що учасникам народного віче потрібно робити сьогодні, розпочав Юрій Луценко. «Коли «Беркут» бив молодих людей і виловлював їх по місту, а вони ховалися від нього в монастирі — це вже середньовіччя», — сказав він та додав, що цього разу люди вийшли на майдани, щоб доробити те, що не доробили у 1991 та 2004 роках. «Це вже не мітинг, а революція», — заявив він та закликав протестувальників з понеділка блокувати урядовий квартал доти, поки більшість у Верховній Раді не відправить Кабінет Міністрів у відставку і не буде змінено систему влади в країні.

Лідер «Свободи» Олег Тягнибок розпочав свій виступ словами: «Київрада вже наша! Там починає формуватися наша київська влада». Він також повідомив, що в Будинку профспілок розміститься штаб національного спротиву та закликав усіх дотримуватися дисципліни, бо з боку влади можливі провокації.

Ще один лідер опозиції Арсеній Яценюк закликав учасників протестів долучатися до облаштування Майдану. «Тут буде встановлено сцену і намети. З Майдану ніхто не піде, доки не піде уряд Азарова та доки під суд і кримінал не буде віддано тих, хто віддав наказ бити наших дітей», — заявив він.

Однак саме в цей час надійшла інформація, що група радикально налаштованих людей, «осідлавши» бульдозер, рушила штурмувати адміністрацію Президента. І хоч лідери опозиції закликали присутніх зберігати спокій та залишатися на Майдані, чимало з них таки пішли на Банкову, щоб на власні очі побачити, що там діється. Аби зупинити цих «провокаторів», до адміністрації Президента рушили й деякі народні депутати та активісти, зокрема Петро Порошенко, котрий, залізши на бульдозер, закликав зупинитися. Перед бульдозером став також співак Сашко Положинський, який заявив, що захоплення адміністрації — це свідома провокація влади.

Проте «штурмовики» нікого не хотіли чути і з їхнього боку в хід пішли «коктейлі Молотова» та каміння.

А далі свою непривабливу фізіономію знову показав «Беркут». Як свідчать очевидці подій та як це зафіксовано на багатьох відео, жорстокість бійців спецпідрозділів просто зашкалювала. Зазначимо тільки, що під час конфлікту біля адміністрації Президента від їхніх дій постраждали щонайменше 40 журналістів.

Свободівець Андрій Міщенко, котрого ми зустріли на розі вулиць Інститутської та Банкової, розповів, що прибув до місця протистояння, щоб захистити журналістів та відвести людей, однак «беркутівці» не зважали ні на слова, ні на посвідчення народного депутата. «Ми прийшли на місце подій, де планували утворити живий ланцюг, щоб запобігти ескалації насильства. Під час першої хвилі атаки «Беркута» на протестувальників я буквально витягнув близько десяти журналістів і врятував їх від розправи. Коли ж покотилася друга хвиля, схоже, що «беркутівці» дістали наказ бити народних депутатів. Тож коли я показав своє депутатське посвідчення, п’ятеро озвірілих силовиків кинулися мене дубасити, причому цілили саме в голову», — сказав він. Невдовзі А. Міщенко потрапив зі струсом мозку до лікарні. Так само «беркутівці» вдалися до жорстокого та нічим невмотивованого побиття тих, кого їм вдалося затягнути на свою територію. Це побиття на відео зафіксував один із учасників подій, котрого «беркутівці» сприйняли за «свого».

Згодом під час прес-конференції Арсеній Яценюк заявив, що учасники мирної акції протесту до спроби штурму адміністрації Президента не мають жодного відношення. «Українська опозиція не має нічого спільного із побиттям біля адміністрації Президента. У нас тільки мирна акція», — сказав він та закликав Віктора Януковича «відігнати провокаторів, яких нагнали до адміністрації Президента, та забезпечити порядок».

Відтак А. Яценюк вкотре закликав громадян не піддаватися на провокації: «Наше завдання — це мирний протест. Ми тут стоїмо відповідно до нашої Конституції, у якій записано, що «влада в Україні належить українському народу».

Близько 20-ї години лідер «УДАРу» Віталій Кличко вивів усіх людей, які перебували в районі адміністрації Президента, до Майдану. При цьому воїни-афганці та народні депутати утворили ланцюг, щоб запобігти новим провокаціям. Тим часом, побоюючись нічного нападу, почали зводити барикади на Хрещатику та вулицях Інститутській і Городецького. В хід пішли фрагменти «йолки» та ковзанки, залишені «беркутівцями» металеві щити, паркові лави... Утім, ніч минула порівняно спокійно, тож учора зранку учасники акцій протесту заблокували підходи та під’їзди до урядового кварталу.